Зробити погляд із висоти пташиного польоту своєю постійною позицією – 2
Опубліковано Оновлено
Люди бачать м’які місця в глибині свого серця відображеними в інших
Тоді що конкретно слід пам’ятати й практикувати, щоб зробити погляд із висоти пташиного польоту своїм і своєю постійною позицією?
Це те, про що я завжди говорю: замість того щоб залишати те, що ви відчуваєте щодо світу за межами фізичного тіла, на провину суспільства чи інших людей, поверніть це до власного серця й ясно усвідомте справжню причину, що лежала у вас (чому ви так відчули).
Це можна сказати про кожного: істота, яку називають людиною, не може відчути у світі за межами фізичного тіла нічого, причина чого не лежить у ній самій.
Сам факт, що ви щось відчуваєте, є доказом того, що ви відчуваєте відображення власного внутрішнього я.
Наприклад, бувають випадки, коли те, що А робить, зовсім не турбує Б, а коли А робить те саме В, це сильно затьмарює серце В і вводить його думки в сум’яття.
У такому випадку можна сказати: «У серці Б не було причини, за яку могло б зачепитися, а в серці В така причина була».
М’які місця, які можна назвати струнами серця, у кожної людини різні.
Люди бачать м’які місця в глибині свого серця відображеними в інших.
Можна сказати, що це невправлені частини серця, або що є ділянки серця, які не отримують достатньо світла життя; це можна також назвати темрявою серця.
Справжня природа прив’язаності
Кожна подія, кожна духовна й матеріальна річ має якості інь і ян, які можна назвати елементами, що дають їй буття, і коли ця рівновага порушена, ми відчуваємо, що нас чіпляють рухи суспільства чи слова й учинки інших.
Ці якості інь і ян — наче позитивні й негативні іони елементів життя, що лежать на десяток чи більше ступенів глибше за атоми.
Цей «стан, у якому втрачено рівновагу інь і ян в елементах життя», називається «прив’язаністю».
Якщо дивитися на поверхню, ця прив’язаність — це грудка думок тих видів, які я завжди згадую: «припущення», «зацикленість», «поспішні судження» й «чіпляння».
Коли ви оком серця зазираєте у своє серце на ті почуття, які мали щодо інших, ви побачите я, що діє як той, хто завдає шкоди, і я, що діє як потерпілий, які перебували там, куди не дійшло світло життя.
Наприклад, якщо ваші емоції збурилися, коли хтось сказав вам щось неприємне, це означає, що ви робили те саме із собою.
Більше того, те, що ви робили те саме із собою, означає, що водночас існувало також я, якому ви робили те саме.
Коли ви знаходите обидва я, інь і ян, одночасно, обійміть їх без слів.
Широко розкрийте обійми свого серця й однаково плекайте я, що діє як той, хто завдає шкоди, і я, що діє як потерпілий, не стаючи на жоден бік.
Скажіть їм від серця слова на кшталт: «Вибач, що я не помічав. Тобі було важко. Тобі було боляче. Але все гаразд. Тепер усе гаразд….»
Тоді обидва я можуть звільнитися одночасно.
Ці нерозв’язані думки й були справжньою природою прив’язаності.
(Далі буде)
