Скинути стару шкіру й перейти до справжнього щастя — 3
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього разу)
«Зусилля побудувати краще життя» — це зусилля жити, розуміючи властивості думок і основний сенс дихання та правильно поводячись зі свідомістю й диханням.
Справжнє щастя — це стан, у якому ви опанували міцний погляд на Всесвіт, не підвладний змінам обставин чи словам і вчинкам інших.
Щоб пустити стрілу свідомості в «центр мішені щастя», ретельно вирощуйте основну форму серця — те, що саме священне є вашою сутністю, — твердо спрямуйте погляд лише на всесвітній ідеал великої гармонії й користуйтеся свідомістю, спрямовуючи її до його центру.
Простіше кажучи одним словом, це означає правильно поводитися зі свідомістю.
Якщо ви розумієте властивості думок і невпинно вчитеся щомиті правильно поводитися зі свідомістю, кожен неодмінно може здобути справжнє відчуття щастя, яке ніколи не хитається.
Для цього користуйтеся свідомістю так, щоб це вело до справжньої дії у вашому серці й тілі.
Можна також сказати: користуйтеся свідомістю так, щоб це супроводжувалося дією.
Якщо думки, слова й дії, які ви посилаєте зараз, не пов’язані з діями, що творять бажану реальність, то в короткій перспективі це стан марнування життєвої енергії.
З погляду вічності це образ ходіння необхідним шляхом, який треба пройти в кожну мить.
Тут дозвольте сказати вам дещо принципово важливе.
Ключ до правильного поводження зі свідомістю — будувати думки, слова й учинки на основі священного поверх підвалин: початкового налаштування свідомості, яке ясно побачило істину життя, як-от «Справжня природа мене, ____, священна».
Найважливіше те, ким ви визнаєте себе в повсякденному житті.
Якщо ви визнаєте себе недосконалим, слабким, нікчемним чи відокремленим від інших, важко вийти з бездонного болота дуалістичного мислення.
Але якщо основа священного усвідомлення міцна, ви можете вийти з будь-яких темних обставин і стати у світі лише світла.
Що ви приймаєте як природне в щоденному житті?
Подивіться на це без удавання, огорніть люблячим серцем, вкоріненим у священному, й пригорніть до себе.
Той, хто думає «добре чи погано», «подобається чи ні», не є вашим справжнім я.
Ваше справжнє я обіймає все співчутливим серцем.
Щоб дійти до цього, будь ласка, далі вчіться бути вдячними за все, уважно користуючись свідомістю в описаний вище спосіб.
Тоді ви неодмінно зможете зробити непохитне щастя своїм.
(Кінець)
