Як вирватися зі шкаралупи, коли застряг у збудованій тобою шкаралупі й не можеш рушити ні туди, ні сюди (частина 2)

​ Попередня стаття цієї серії

[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-301/”]

 

(Продовження попереднього разу)

★Приймай себе й інших через вдячність життю

У цьому тобі ніхто інший не може допомогти.

Це можна зробити, лише спрямовуючи себе самому.

Конкретний спосіб спрямовувати себе — накопичувати маленькі досвіди успіху.

Але поки ти не можеш відчути, яке це благословення — те, що тебе підтримують у житті, навіть це, мабуть, не піде добре, тож спочатку добре подякувати самому життю, яке підтримує тебе.

Короткі молитовні слова «Дякую, Життя» містять вдячність усьому життю всередині й поза твоїм розумом і тілом.

У слові «життя» сяє все «світло життя», яке живе в речах, що мають форму, і підтримує їх усіх, щоб вони трималися одне одного.

Може, одразу й не дійде, коли ми кажемо, що світло життя сяє в житті, але можна думати про це так: «Вдячність життю з’єднується з вдячністю кожній істоті у Всесвіті».

Якщо якийсь час так робити, ти зможеш згадати власну цінність.

Тоді твій страх перед суспільством, де люди пов’язані й спілкуються одне з одним, і втома від світу почнуть згасати, і незабаром ти збагнеш той факт, що всі люди від початку є одним життям, яке рухає велике небо й землю через співпрацю одне з одним.

Жодна думка не заважає еволюції свідомості більше, ніж думка про самозбереження на кшталт: «Не хочу зв’язуватися, бо не хочу, щоб мені зробили боляче».

Може здаватися, що ти захищаєш себе, але насправді ти замикаєш себе в чомусь маленькому.

Навіть за думкою: «Не хочу зв’язуватися, бо не хочу нікому завдати болю» — часто стоїть приховане бажання захистити себе.

Такі думки лише означають, що твоє серце стало трохи боязким через накопичення минулих невдач і поразок у стосунках, спотворені стосунки з батьками, братами й сестрами тощо. Тож ти можеш потроху розширювати коло спілкування з людьми — наприклад: я привітаюся; ми обмінялися вітаннями; спробую заговорити про погоду.

★Ти можеш сам подолати рани свого серця

Деякі люди не можуть пережити рани серця від стосунків із батьками, братами й сестрами навіть через десятиліття й досі страждають у зрілому чи похилому віці.

Якщо така людина й досі живе з ними, добре спробувати жити окремо, якщо дозволяють обставини.

І чи вдасться жити окремо, чи ні, добре щодня, щомиті молитися за велику гармонію всієї Землі.

Коли люди звикають розчиняти свою свідомість у чомусь більшому, їхні особисті, себелюбні думки зрештою перестають мати значення, і вони можуть пробачити навіть тих членів родини, яких не могли пробачити раніше.

Це саме по собі вже означає спершу подбати про власні справи, і ти створюєш для себе середовище свідомості, у якому можеш вільно користуватися життєвою енергією.

Малювати великі ідеали добре, але важко одразу стрибнути в ідеальний світ, нехтуючи кожним кроком під ногами. Тож спершу зверни погляд на своє реальне життя й налагодь плавні стосунки з людьми навколо.

Ти неодмінно зможеш.

Багато тих, хто йшов перед тобою, подолали такі обставини й еволюціонували у свідомості, і ми теж підтримуємо тебе.

А якщо настають миті, коли здається, що ти справді можеш здатися, гукни в серці: «Духу-охоронцю, дякую, що завжди оберігаєш мене. Будь ласка, допоможи мені».

Тоді твоє Вище Я неодмінно дасть тобі найкращу мудрість через інтуїцію.

Коли робиш це, неодмінно не забудь спершу висловити вдячність.

Ти зрозумієш чому, якщо поставиш себе на протилежне місце.

Духи-охоронці — це божества на особливому особистому призначенні, що оберігають і спрямовують кожну окрему людину, не відходячи від неї ні на мить.

Навіть якщо думки кажуть тобі: «Я зовсім сам», це абсолютно не так — ти живеш разом зі своїм духом-охоронцем. (Кінець)