До переходу літніх людей у вищий вимір (1)
Опубліковано Оновлено
★Настання суспільства, що старіє
Якщо подивитися на нинішні демографічні тенденції в Японії й багатьох інших країнах, новонароджених відносно меншає, а літніх людей більшає.
Хто б не дивився й як би не дивився, це безперечно так.
Це свідчить про те, що разом зі зростанням тривалості життя рік у рік суспільство стає надстарілим.
Ви й зараз це відчуваєте, коли ходите містом, правда ж?
«Літніх людей стало значно більше, ніж раніше».
Щоб прожити таку епоху, важливо, щоб люди, які ще не літні, дивлячись на літніх, не бачили їх крізь усталені уявлення на кшталт: «Ця людина стара, тож вона, мабуть, така-то».
І ті, хто сам належить до літніх, не повинні бачити речі у світлі пам’яті й здорового глузду: «Я досяг цього віку, тож мушу бути таким» або «Відтепер усе, напевно, буде так».
Хто вирішив, що ноги й спина людей слабшають, коли їм виповнюється 80 чи 90?
І практично кажучи, чому так багато людей із віком стали фізично обмеженими?
У зміні сприйняття важливо не лише не бачити речі крізь усталені уявлення минулого, а й, що не менш важливо, правильно побачити причини, які створили нинішнє становище, і перезаписати ці причини.
Не так багато людей занепадає тому, що хоче цього, чи не так?
Але зі старінням усі люди більшою чи меншою мірою зношуються.
★Прожити епоху напруженої політики щодо літніх людей
Ви думаєте, що нічого не вдієш, бо це фізичний закон?
Чи це через спосіб життя?
Чи навіть через карму минулих життів?
Чому, старіючи, так багато людей має проблеми зі здоров’ям і стоїть у чергах у лікарняних приймальнях?
За цим також стоять літні люди, які, боячись потрапити в скруту через лікарню, не можуть туди піти, несуть страждання болю й мук, не можуть знайти сенсу жити далі й задихаються на межі відчаю.
Багато людей відчуває, що зі зменшенням кількості молоді й збільшенням кількості літніх людей нинішня система страхування стоїть перед великим викликом.
Якщо суспільство й далі мчатиме вперед із нинішніми системами, кожному ясно: хоч скільки грошей забирати в молоді й розподіляти на медицину для літніх людей, є межа.
Тягар стає важчим і для молодих, і для старих.
Уряд робить, що може, але поки тягар на молодше покоління зростає, насправді деякі літні люди потрапляють у скруту, бо підтримка не доходить до них повністю.
Усі знають, що найкраще — захистити себе, але насправді багато літніх людей не знає, що робити й як.
Тут кожній людині треба дуже уважно подумати.
Чи можна й далі так?
Чи немає способу, щоб усі були щасливі?
Чи немає дієвого способу змінити нинішнє становище? (Далі буде)
