До переходу людей старшого віку у вищий вимір (2)

​ Попередня стаття з такою самою назвою

[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-488/”]

(Продовження попереднього разу)

★До побудови цінностей, що не залежать від систем

Коли люди чують слова «змінити теперішнє становище», більшість уявляє собі надію, що державна чи місцева влада змінить саму нинішню систему.

«Якби вони просто створили добру систему, яка робить усіх щасливими, нам не було б важко жити й на старість».

Але самі лише системи не розв’язують усього.

Можна навіть сказати, що такої системи не існує.

Бо яку б систему не створили, якщо людська свідомість не зміниться, ясніше за день, що люди поділяться на тих, хто має щасливу старість, і тих, хто не має.

Простіше кажучи, є системи, що називаються соціалізмом і комунізмом, правда ж?

Це соціальні системи, що проповідують рівність і почалися з Маркса та Енгельса. Загалом кажучи, первісна мета полягала в тому, щоб урятувати слабких, досягнувши спільної власності.

Але що сталося з країнами, які застосували цю ідеологію до державної політики?

Вони стали суспільствами, де панувала корупція, маси страждали в бідності, а вигодами користувалися лише кілька привілейованих, чи не так?

У наші дні, якщо намагатися рятувати людей похилого віку шляхом реформування соціальних систем, зрештою виходить соціалістичний спосіб мислення, і довелося б повернути стрілки годинника більш ніж на сто років назад.

Тож добре поміркуйте.

Щойно ми сказали приблизно те, що, доки свідомість людей не зміниться, навіть якщо зовнішні умови ідеально впорядкувати для них, ясніше за день, що виникне нерівність, правда ж?

Додайте до цього нашу звичну розмову.

Тоді відповідь природно з’явиться перед очима, чи не так?

★Справжня реформа соціальних систем починається з еволюції свідомості кожної людини

Щоб змінити суспільство, спершу має змінитися свідомість людей.

Хоч як Америка втручалася б, намагаючись зробити Північну Корею економічною державою, цього не станеться, доки сам північнокорейський народ справді цього не захоче.

Чому майже тридцять років тому впала Берлінська стіна?

Бо свідомість людей Східної Німеччини пробудилася й усі захотіли жити вільно, правда ж?

Як ви думаєте, чому, навіть коли так звані розвинені країни подають руку Афганістану, сподіваючись, що він стане країною, якою можна керувати демократично через вибори, це не вдається легко?

Саме так.

Бо навіть якщо впорядкувати лише зовнішню форму ззовні, їй важко вкоренитися, якщо вона не збігається із сердечними бажаннями самих людей цієї країни.

Цей закон стосується точнісінько так само не лише такої великої одиниці, як країна, а й кожної людини.

Доки ви не зможете подумати від щирого серця: «Я хочу бути щасливим, я неодмінно буду щасливим», — сила важко піднімається зсередини, тож рухатися вперед може бути важко.

Підтримка людей навколо дуже важлива, але ця підтримка справді оживає, коли до неї приєднується ваше власне бажання змінитися власною силою.

Тому в людей нічого не змінюється, доки вони не спробують змінити самих себе.

Якщо нинішні люди старшого віку й ті, хто ось-ось стане літнім, зможуть досягти еволюції свідомості, спрямованої на справжнє щастя, незалежно від наявних соціальних систем, звідти почне проростати подих нової епохи.

Це означає, що правильний спосіб змінити світ — це щоб суспільство змінювалося зі зміною свідомості людей. (Далі буде)