До переходу літніх людей у вищий вимір (3)
Опубліковано Оновлено
Попередні статті з такою самою назвою
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-488″]
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-489″]
(Продовження попереднього)
★Щоб утвердити своє справжнє я
Природно почуватися щасливим чи нещасливим залежно від зміни зовнішніх умов, але якщо залишатися на цьому, твоє щастя буде на милість зовнішнього.
Чому? Бо щастя, яке ти можеш відчути в такому стані розуму, — це скороминуще щастя, яке здує легкий подув вітру.
Саме тому ми хочемо, щоб ти знав: є більш непохитне щастя.
Те, що людина може уявити чи сподіватися лише на щастя, яке хитається під впливом оточення і зрештою кидається ним, якщо сказати прямо, пояснюється тим, що її «я» як особистість не утверджене.
Інакше кажучи, хоч би скільки життєвого досвіду хтось накопичив, утвердження внутрішнього я — це важлива тема, за яку можна взятися будь-коли.
Якщо порівняти утвердження я з ліпленням ляльки з глини, це означає, що ти на етапі, коли лише належить надавати їй форму.
Але багато людей, проживши довго, відчувають, що вже все розуміють.
Що, на твою думку, це означає?
Так, так, ти правильно зрозумів.
Вони живуть, самі того не усвідомлюючи, обводячи шаблони прецедентів і здорового глузду, створені тими, хто йшов раніше.
«Коли мені буде стільки-то років, я, мабуть, поводитимуся так».
«До певного віку я, мабуть, буду таким».
«Коли старієш, тіло починає розвалюватися».
«У моїй родині часто хворіють на рак, тож я, мабуть, теж колись захворію».
Їм немає кінця, якщо почати рахувати, але багато людей і самі не помічають, як обводять такі форми пам’яті.
★Досліджуймо щастя, яке не хитають зовнішні умови
Люди, які в молодості були свіжими новачками, пройшовши через сорок і п’ятдесят років і ввійшовши в шістдесят, можуть трохи забути свіжість своїх молодших днів.
Є люди, які ввійшли в старість, зберігши свіжу чутливість хлоп’ячих чи дівочих років, і будь-хто, у будь-якому віці, може повернути цю чутливість.
Подумаймо разом, що люди, які постаріли, можуть залишити молодшим поколінням.
Навіть ті, хто зараз не в такому віці, зрештою самі опиняться в цьому становищі.
Як кажуть: «Час летить, як стріла».
Якщо дивитися зі Всесвіту, людське життя — це лише скороминуща мить, завдовжки приблизно в один помах вій, а то й менше.
Не думай: «Мене це не стосується». Добре поміркувати над тим, як ти живеш, поки молодий, і потроху виправляти свій курс.
Коротко кажучи, досліджуй, яким є щастя, що не хитається під впливом зовнішніх умов.
Зроби це своєю другою натурою змолоду.
Це стане самою основою еволюції свідомості. (Далі буде)
