Зробити піднесену свідомість (перехід у вищий вимір) своїм природним усвідомленням – 4
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
Планети, нерухомі зірки й людство
Нерухома зірка сама випромінює «світло джерела життя».
Цим світлом вона постачає «енергію життя» собі й небу й землі планет, що складають її галактику, даруючи життя всьому й живлячи все, правда ж?
Є й штучні вогні, що освітлюють ніч, але самоочевидно, що з ними самими ні тварини, ні рослини, ні люди не могли б здорово рости.
Планета — це дитя нерухомої зірки.
Тому сама планета не може випромінювати «світло, що освітлює Всесвіт».
Але як «Мати-Земля» і як «вода життя» вона дарує життя й живить природу й усе живе цієї зірки.
Це каже нам, що «природа й усе живе можуть існувати завдяки гармонійній дії нерухомих зірок і планет».
Первісне покликання космічного людства — мати в собі ці дії нерухомої зірки й планети й творити світ великої гармонії на небі й землі своєї зірки.
Це можна виразити словами батьківство й материнство.
Можна також сказати: інь і ян, плюс і мінус, чоловічність і жіночність.
Але якщо ваші ментальні клітини перебувають у «прокаріотичному стані», ви не можете виконати цієї праці.
Лише коли ваші ментальні клітини почнуть виражати дії еукаріотичних клітин, людство цієї зірки зможе нарешті показати «свою справжню цінність як людство».
Просто зараз люди Землі перебувають у процесі переходу до цього етапу.
Щоб відродити дії еукаріотичних клітин
Щоб відродити «дії еукаріотичних клітин» у ментальних клітинах, які були в «прокаріотичному стані», потрібна та «еволюція свідомості», про яку я завжди говорю.
Просто зараз на Землі то тут, то там починають з’являтися люди, які згадали «божественну свідомість, що перебуває в них самих», і для яких вона стала природним усвідомленням.
Але це ще не дійшло до рівня природного усвідомлення, спільного для всього людства.
Проте просто зараз на Землі виникають дискусії на кшталт «Якщо людство житиме так, як жило, хіба ця планета зможе вижити? Тож нам потрібне те й те стале», і зростає рух до переосмислення того, як усе було досі.
Це дуже добре, але щоб настанова всього людства змінилася від самої основи, потрібні також зусилля на один рівень глибше.
Саме тому кожній людині потрібно вправлятися в такому способі життя, який відроджує ядро (божественність) у її духовності.
Ядро ментальних клітин людства — це власна пам’ять Всесвіту, у якій викарбувано інформацію, глибшу за ДНК.
Це джерело сили, що народжує, виводить і живить усе.
Кожна людина в людстві від початку має таку чудову мудрість.
Через те, що люди помилково думали, що її «немає», їхні серця розпалися, і окремі люди опинилися в стані, де не допомагають одне одному жити.
(Далі буде)
