Про альтруїстичне серце, яким воно має бути (Частина 3)
Опубліковано Оновлено
Попередні статті цієї серії
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-316/”]
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-317/”]
(Продовження попереднього послання)
★Еволюція свідомості через керування диханням
Це спосіб життя, який приводить до стану еволюціонованої свідомості через керування диханням.
Оскільки він поглиблює свідомість, його можна також назвати способом життя, що поглиблює свідомість.
Це шлях еволюції свідомості, простіший за який не буває і який може практикувати будь-хто.
Доки твоя свідомість перебуває у фізичному тілі — якщо ти не знепритомнів, не заснув і не помер, — думки постійно з’являються й зникають, з’являються й зникають щомиті, чи не так?
Більшість людей ці рухи думок штовхають туди-сюди, і вони не можуть вивести божественність із глибини серця, тож потрібна сила, яка з власної волі керує цими рухами думок.
Це сила життя, що виходить на поверхню, коли ти робиш своє дихання повільним і спокійним.
Спостерігаючи з глибини ваших сердець, ми бачимо, що здебільшого багато людей збурюють непотрібні тривоги про те, чого не сталося, і негативні думки, про які не треба думати, а потім їх штовхають туди-сюди думки, які вони самі створили.
І це марнування думки, це розтринькування життєвої енергії стає хмарами на небі серця й ховає «сонце життя (сонце духовного світла)», яке осяює серце зсередини.
Якщо ці хмари тонкі, світло життя пробивається крізь шпарини, і ти можеш зберігати світле серце. Але що товщими вони стають, то більше заступають промені сонця духовного світла, аж поки не стануть чорними хмарами, які у фізичному світі бачиш, може, раз на кілька років, затьмарюючи навіть твою поверхневу свідомість.
Отже, якщо ти зміниш свої звички мислення, сонце життя засяє на небі твого серця, і люди зможуть проживати життя в цьому світі зі світлими, позитивними серцями.
★Істина про дихання і природне альтруїстичне серце
Це стає можливим завдяки поглибленню дихання.
А дихання — дивовижна річ.
Коли ти продовжуєш щоденне дихання в повільному, спокійному ритмі, ти міцно видихаєш старий вуглекислий газ та інше непотрібне (те, що негативно впливає на розум і тіло), що накопичилося в легенях, правда ж?
У цей час кожен видих випускає випаруване непотрібне, що має перетворитися в обміні речовин і вийти з розуму й тіла. Водночас, поки ти видихаєш, ти приймаєш у своє фізичне тіло духовні поживні речовини сонця духовного світла (суть життєвої енергії, що надходить із джерела життя), постійно підтримуючи розум і тіло бадьорими.
А коли, повністю видихнувши, ти вдихаєш вдосталь свіжого кисню, ти водночас видихаєш непотрібні напівматеріальні елементи (випаруваний психічний і фізичний непотріб), які не вдалося повністю випустити на видиху.
Чи розумієш?
Вдих — це видих, а видих — це вдих.
Коли ти видихаєш фізично, ти вдихаєш духовно; а коли вдихаєш фізично, видихаєш духовно.
Насправді не лише в диханні, а й у глибині всього вхід і вихід вібрації відбуваються водночас. Але про це поговоримо, коли випаде інша нагода.
Ми досить далеко відійшли від того, з чого почали, але таємниця справжнього альтруїстичного серця — щоб, коли ти говориш і дієш з альтруїзму, не виникало ані найменшої егоїстичної думки, зосередженої на собі, і ти природно думав, говорив і діяв альтруїстично, — полягає в тому, щоб проводити дні, повторюючи своє звичайне дихання повільно, дуже-дуже повільно.
Якщо ти живеш, практикуючи цей метод, будь-хто непомітно зможе любити себе без напруження, набуде впевненості в житті, і на цій упевненості — японською «джішін», що можна прочитати також як «бог усередині» — вкорениться природне альтруїстичне серце.
На цьому шляху тобі не треба мучити себе, викручуючи думки туди-сюди, і не треба прив’язуватися до незвичайних часів і місць. Ти можеш продовжувати своє звичайне щоденне життя таким, яким воно є, і все ж непомітно твоя свідомість поглиблюється, і будь-хто може самостійно збагнути й відчути справжнє самоусвідомлення, що живе у великому океані, який є джерелом життя. Краще раз побачити, тож, будь ласка, спробуй.
Тоді ти неодмінно зможеш утілити альтруїстичне серце, яким воно має бути. (Кінець)
