Мир на Землі й піднесення духовного рівня (3/7)

(Продовження попереднього разу)

Щоб досягти еволюції свідомості, яка виходить за межі матеріального виміру

Якщо взяти інший приклад, то народи й нації іноді протистоять одне одному через відмінності в релігіях чи віруваннях, яких дотримуються.

А коли до цього домішуються доводи нерелігійних людей, дехто, думаючи розумом людини у фізичному тілі, врешті зовсім не розуміє, що істинне, а що хибне.

Серед віруючих світу є люди, які вважають, що саме їхня релігія врятує світ, і ставлять інші релігії нижче від неї.

Але, як ми бачимо, не можна сказати, що ця релігія правильна, а та ні.

Бо поки люди не можуть прийняти й поважати свої відмінності, їхня свідомість схильна залишатися у вібраційній сфері астрального світу.

Річ у тім, що саме усвідомлення, яке не може прийняти відмінності, стає стіною виміру. Думки залишаються в межах фізичного усвідомлення, ставлячи одне одного в тривимірному просторі вище чи нижче, праворуч чи ліворуч, порівнюючи себе з іншими й ходячи по колу у звичках мислення, що піднімаються й опадають разом із результатами.

Ось де стає потрібною «еволюція свідомості». Але «еволюцію людини», про яку ми говорили на початку цієї розмови, не можна оцінити, ставлячи речі вгору чи вниз, ліворуч чи праворуч або навскіс, як у щойно наведених прикладах.

Чому? Бо там бракує погляду на глибину виміру, а при фізичному способі мислення, властивому багатьом людям на Землі, її справжньої цінності не побачити справедливо.

Обрій еволюції свідомості — це те, що можна правильно оглянути згори, додавши глибину виміру до тривимірного просторового усвідомлення, як-от верх і низ, ліво й право, навскіс.

Ми щойно вжили вислів «існують одночасно», але одночасне існування, яке можуть усвідомити люди у фізичному тілі, зрештою обмежене видимим світом. Вони ще не можуть усвідомити того факту, що в глибинах виміру існують також незліченні неба й землі і що в кожному з них живе величезна кількість людей.

Але саме це і є факт, істина Всесвіту, побачена об’єктивно. (Далі буде)