Піднесення виміру уяви (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Те, що можеш уявити, можеш зробити реальним
Слова істини існують не лише у вищих світах.
Якщо озирнутися на Землі, можна побачити по всьому світу слова істини, які вже принесли попередники.
Наприклад, є добрі слова істини, відомі переважно в Америці: «Якщо можеш це уявити, можеш цього досягти».
Котодама, вміщена в цьому реченні, виходить за межі простого прислів’я — вона справді проявляє в людях силу творення Всесвіту.
Тож якщо втілювати написані там слова на практиці, первинна творча сила життя приходить у рух у будь-кому, і людина може надати форму тому, що уявила.
У творенні долі свого життя вирішальне те, що сприймає (уявляє, вимальовує, думає) твоя свідомість.
Без жодного винятку люди будують своє життя словами, які викликають у думках.
Стосунки людини й стан її серця й тіла — а ширше, життєве середовище груп, соціальні умови націй і народів і навіть стан усього світу — створюються колективним середнім сприйняттям кожної людини в людстві.
Якщо окремі сприйняття, одне за одним, оновляться на сприйняття, вкорінені в божественній свідомості, це не лише, звісно, покращить долю кожної людини, а й поведе долі всіляких груп, націй і народів у добрий бік, стаючи рушійною силою, що докорінно змінює стан світу.

★Кут і вимір свідомості мають значення
Який світ ти уявляєш день у день?
Уяви його.
Гаразд, змінімо запитання.
Яким ти зазвичай сприймаєш світ, у якому ми живемо?
Якщо маєш образ на кшталт «світ у процесі руху до безмежного завершення» чи «світ, що досягає безмежної еволюції й покращення», твоя уява вже піднялася у вимірі.
З іншого боку, якщо тримаєш образ сприйняття, захоплений «недосконалими, обмеженими, абсурдними, нерівними, нездоровими, хворобливими явищами», які можна побачити на поверхні світу, твоя свідомість, можливо, ще перебуває в рамках старої обмеженої свідомості.
І хоч що думала б кожна людина, є реальність, якої не можна сприймати легковажно.
Це істина.
Американські слова істини, які ми навели на початку («Якщо можеш це уявити, можеш цього досягти»), — це саме непохитний факт і доказ того, що люди творять власні світи через свідомість.
Тут важливим стає те, як ти використовуєш свідомість.
Подумай, і побачиш.
Коли берешся за щось, думаючи: «Це напевно неможливо», важко уявити конкретну кінцеву форму, правда ж?
З іншого боку, коли дивишся на щось позитивно й оптимістично й берешся за це, конкретний образ легко спадає на думку, тож можна скласти докладний план, щоб надати йому форму, і наполегливо його виконувати, а отже, зробити свій образ реальним, чи не так?
Суть — у свідомості.
У тому, що думає твоя свідомість.
У якому напрямку (під яким кутом) ти посилаєш свою свідомість.
Як ти використовуєш енергію свідомості.
Спосіб використання свідомості і є тим, що розподіляє долі людей по світах, різних, як небо й земля.
І тут важливим стає вимір свідомості.
Доки ти залишаєш самосвідомість у її нинішньому стані думок і лише посилаєш думки, спрямовані на втілення образу, хоч яким добрим є те, що ти можеш уявити, це не більше ніж різновид сили волі, тож воно не може уникнути злетів і падінь дуалістичного протиставлення (шляху світу, де все піднімається й падає). (Далі буде)





