Таємниця того, як ніколи не відмовитися від сходження (частина 3)
Опубліковано Оновлено
Попередні статті цієї серії
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-343/”]
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-344/”]
(Продовження попереднього разу)
★Причина нещастя — у хибних усвідомленнях, прив’язаних до астрального й фізичного тіл
І ще одна риса, спільна для всіх них, — вони вперто ні за що не чіпляються.
Наприклад, припустімо, хтось вирішує: «Я еволюціонуватиму у свідомості!»
До цього моменту люди з негативними звичками й люди з позитивними звичками однакові.
Проблема виникає потім. Люди з негативними звичками й далі чіпляються за думку «Я хочу еволюціонувати у свідомості!» і залишаються з нею, а люди з позитивними звичками вже перейшли до дій для еволюції свідомості й не тримаються думки «Я хочу еволюціонувати у свідомості!»
Ми не думаємо, що є хоч одна людина, яка прагне еволюції свідомості й хоче лишатися в негативному стані. Але в результаті люди поділяються на тих, хто лишається в стані негативних звичок, і тих, хто там не лишається, а рухається далі й далі, чи не так?
Можна сказати, що різниця в тому, чи речовина їхніх думок липка, чи постійно тече плавно-плавно.
А насправді єдина частина свідомості, яка зручно вмостилася в негативності, — це мисляча свідомість, прив’язана до фізичного тіла й астрального тіла.
Якщо всі думки, прив’язані до фізичного й астрального тіл, стануть ясними й вільними від прив’язаності, то будь-хто, навіть спробувавши реагувати думками, зверненими назад, уже не зміг би.
Поле зору свідомості справді розширюється — настільки, що думаєш: «Що то були за дні страждань і тривог зовсім недавно?»
Інакше кажучи, сфера свідомості з поганою видимістю — це лише крихітна частина всієї сфери свідомості життя.
★Таємниця перезапису й збереження звичного усвідомлення (2)
Щоб навести приклад: якби ти смажив сайру на вугільній жаровні в домі, не вмикаючи витяжки й не відчиняючи вікон, дім наповнився б густим димом, правда ж?
Але якщо вийти надвір, небо широке, блакитне й ясне, і все цілком гаразд.
У цьому випадку астральне тіло — це дім, фізичне тіло — це ти, що смажиш сайру, а простір поза домом — це світ духовного тіла й божественного тіла.
Навіть дим, що наповнює дім, якщо відчинити вікна чи ввімкнути витяжку, зрештою розчиниться, розійдеться в повітрі й зникне, правда ж?
Коли твоя свідомість щільно прилипла до фізичного тіла, змінити нинішню ситуацію може здаватися дуже важко. Але, як у цьому прикладі, вивітрити вже створений дим (негативні звичні думки), відчинивши вікна чи ввімкнувши витяжку, — ось що означає перезаписати темне усвідомлення світлим усвідомленням.
Зіщулюватися з думками на кшталт «така людина, як я» й перезаписувати та зберігати усвідомлення самозаперечення й самообмеження — це насамперед образ людини, яка живе, тягнена звичними спогадами й усвідомленнями, що цілком забули божественність, справжнє тіло й справжнє серце життя.
Тож передумай: «А, мої дотеперішні усвідомлення не були тим, що думало моє справжнє я. Моє справжнє я — це світло божественності, що має частку безмежної сили, яка створила Всесвіт. Моє фізичне тіло — лише одна з філій на дальньому кінці цього світла. Відсьогодні я визнаю себе божественною істотою й житиму, повною мірою використовуючи безмежну творчість у собі, якої ще не витягнув». А тоді роби те, що хочеш робити, так, як хочеш робити.
Якщо виявиться, що це не те, що тобі справді слід робити, то, поки живеш позитивно, незабаром перед тобою відкриється інший шлях. Тож добре жити, дозволяючи думкам плавно текти, нічим не чіпляючись і користуючись свідомістю вільно й гнучко.
А зіщулюватися з поваги до пут, що тебе зв’язують, — теж марнування свідомості, тож у цьому немає потреби.
Виражай світло життя, із яким ти народився, вільно й повно.
Бо в цьому також сенс життя. (Кінець)
