Відповідь на минуле домашнє завдання та інше

★Відповідь на минуле домашнє завдання

Минуле домашнє завдання: «Як ти думаєш, чому, коли свідомість очищена, можна вільно видобувати матерію з простору?»

Відповідь → Ви ж розумієте, що коли свідомість усіх людей на Землі очиститься до «первісного світла життя», тіло й серце стануть одухотвореними, правда? Це ви називаєте сходженням, або переходом у вищий вимір, але станеться воно чи ні, залежить від того, чи досягне людство Землі еволюції свідомості. Тут я говоритиму, вважаючи, що еволюції свідомості вже досягнуто.

У такому світі вібраційна сфера матеріального світу піднімається до довжини хвилі, що дорівнює духовному світу або вища за нього, тож те, що робиться в духовному світі й божественному світі, стає тим, що можна природно робити й у фізичному, матеріальному світі.

Подивімося… Наведу конкретний і зрозумілий приклад, хоч ваша поверхнева свідомість може вважати це світом, якого ви ніколи не бачили й не торкалися. Візьмімо світи приблизно від середини духовного світу й вище.

Припустімо, що у фізичному світі десь живе «бабуся з прекрасним серцем», яка доживає до кінця свого природного віку й піднімається до неба.

Люди у фізичному світі, здається, вірять, що коли померла бабуся, то вона й на тому світі далі живе бабусею. Але одухотворений світ — це «світ, де свідомість творить тіло» і «матерію створює свідомість». Тож якщо в тієї бабусі було свіже, чарівне серце, як у юної дівчини, то, потрапивши на той світ під проводом свого духа-охоронця, після недовгого сум’яття, тієї самої миті, коли вона приймає свою смерть, вона перетворюється на постать, вигляд і тіло юної дівчини — точнісенько такі, як її серце. Вона народжується заново тілом і душею та присвячує себе навчанню у своєму новому світі.

Звісно, і одяг у неї такий, як вона бажає.

Згодом це стане світом, де думки набувають форми.

Ви можете подумати: «Це схоже на світ чарів», але саме такий справжній спосіб буття людства.

Мешканці зірок Всесвіту, які досягли еволюції свідомості раніше за Землю, усі живуть у таких світах.

★Шукаємо безкорисливих людей, які підтримають очищення людства Землі знизу

Щоб увесь земний світ досяг цього «очищення свідомості», може знадобитися кілька сотень років. Але тепер, коли батьківська зірка Землі змінилася й одухотворення Землі пришвидшується, якби знайшлося, подивімося, близько 500 000 основних учасників і помічників, які стали б ядром одухотворення Землі, еволюція земного світу могла б просуватися набагато легше й швидше.

Нині людина звичайного рівня серед божественних людей у фізичному тілі опікується кожна 10 000–30 000 людей, а сильна — кількома сотнями тисяч і більше, підтримуючи зсередини еволюцію свідомості людства. Але оскільки абсолютна кількість людей зі свідомістю рівня божественної людини ще надто мала, вони розкривають справжню природу людства в становищі, схожому на «три кроки вперед і два назад», і з погляду Всесвіту їхній поступ здається дуже повільним.

Але якщо близько 500 000 людей пробудяться до христової свідомості істини, що була в них від самого початку, і на землі з’явиться чимало рятівників, свідомість людства зміниться миттєво, так легко, що це здаватиметься майже надто простим.

Так, це схоже на те, як ти щойно спав, а потім раптом прокидаєшся й думаєш уже з ясною головою: «Га? О, то мені снилося».

Коли ви стоїте без жодного сліду користі в серці, завжди молячись за мир людства Землі й добробут цієї планети, світло життя сяє навіть на поверхні вашого фізичного тіла, і ваше життя променисте. Ці слова — не лестощі й не проста ввічливість. Хіба ви час від часу не переконувалися одне в одному, своїми напіводухотвореними фізичними очима, що справді сяєте?

★Еволюція свідомості: у нескінченній подорожі

Еволюція людини — це нескінченна подорож. Хоч скільки очищуйся, є ще глибший світ. Хоч як глибоко зайди, далі є ще глибший світ.

Саме тоді, коли думаєш: «Я вже стільки зробив, цього напевно досить», зупинись і перепочинь. Якщо припинити йти на цьому місці, стає важче втримати висоту свідомості, якої ти так наполегливо досягав.

Тому нехай очі твого серця завжди дивляться вгору, до неба.

Якщо дивитися лише собі під ноги, важко побачити напрямок еволюції своєї свідомості.

Коли подорожуєш якимось транспортом, дорогою бачиш усілякі краєвиди й пейзажі, чи не так? Події твого життя, усе, що ти відчуваєш, і зрештою навіть свідомість, у якій думки фізичного я вірять: «Це я, ось хто я», — усе це те саме, що краєвид, який видно з вікна цього транспорту.

Тому ті, хто йшов перед вами, працювали для очищення свідомості людства, кажучи: «Краще не хапатися, краще не бути схопленим, краще не чіплятися».

★Шлях: епоха, коли ти можеш відкрити його сам

Настала епоха, коли ти можеш відкрити шлях сам.

Це означає, що через те, що одухотворення Землі значно просунулося, настала епоха, у якій кожній людині легше знайти «шлях до світла життя».

Крім того, світ став настільки витонченим, тонким і наповненим одухотвореними вібраціями, що далі не можна йти, якщо душа не стане самостійною, тож настала епоха, у якій важко йти шляхом із серцем, що цілком покладається на когось іншого, як це робили люди колись.

Натовпи тих, хто шукав шляху, міцно трималися вчень святих людей і працювали над очищенням своєї свідомості.

І тому нині багато людей відродили свою сутнісну природу й зробили своїм спосіб життя «не хапатися, не бути схопленим, не чіплятися».

Але в шарах свідомості, що лежать нижче, є й люди, які страждають, бо хочуть пробудитися до своєї сутнісної природи.

Їхня особливість у тому, що вони спрямовують думки на кшталт «Хочу, щоб мені допомогли», «Зробіть щось для мене», «Що мені робити?», «Поясніть зрозуміліше» і «Підлаштуйте все під нас» на будь-кого, хто, здається, може їм допомогти, і ще не помітили власної сили долати все своїм власним «світлом життя».

Точніше, такі люди ще не дійшли до усвідомлення істини, що «ніхто, крім тебе самого, не може справді тебе врятувати» і що «у тебе закладено безмежні здібності». Але й для таких людей неодмінно настане час, коли вони переконаються в цьому від щирого серця. Доти вони можуть страждати, зв’язані мотузками власних думок, але й це важлива частина подорожі.

Так само, як колись це було з вами.

Але поки ти щиро шукаєш шляху, шлях неодмінно колись відкриється.

Тому таким людям добре почати з того, щоб відпустити зациклену впевненість: «Я мушу змінитися просто зараз, я хочу змінитися, я повинен змінитися».

Такі думки, що зв’язують самого себе, можуть виникати й тоді, коли думки намагаються дотягнутися далі того місця, де ти перебуваєш.

Якщо перестати тягнутися й терпляче вчити заново основні істини, що відповідають тому, де ти зараз, такому конфлікту нізвідки взятися.

Припустімо, я використав би твоє фізичне тіло, щоб підняти таких заблукалих у свідомості до шару, де погляд на життя ясний.

Навіть якби я це зробив, їм там було б настільки незручно, що вони швидко спустилися б назад самі, і міг би статися навіть зворотний удар, тому я такого не роблю.

Жодне божество-охоронець будь-якої людини цього не хоче. Шлях — це те, що кожен із нас має відкрити для себе сам. Така урочиста істина Всесвіту.

★Ніндзя: ваша робота

Ваша робота — упорядковувати середовище світу свідомості, щоб ці заблукалі натовпи могли легше відкрити власний шлях.

Ідеться не про те, щоб стояти попереду й казати: «Ось, я відкрив шлях. Ідіть цією дорогою».

Така показна робота — не ваша роль.

Тож якби підрахувати те, що у вашому світі називають «зважуванням вигоди й збитків», ваша роль могла б виявитися невдячною.

★Нагорода від Всесвіту

Проте ви знайшли радість у цій роботі й щодня жваво трудитеся.

Саме тому божества й ангели Всесвіту дали вам нагороду через «відлуння котодами (духа, що живе в словах)» на початку цього року (на початку 2016 року), чи не так?

Це щось на зразок медалі від джерела Всесвіту для «безкорисливих людей, які відклали власні зручності й служать цілому».