Щоб досягти повного вираження Сонця життя (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Про корінну причину тривоги й страху
Коли ми дивимося на поверхневий світ Землі з виміру, де перебуваємо, то бачимо свідомість багатьох людей, вкриту завісою страху, і вони живуть, не маючи змоги вивести назовні світло життя.
Іншими словами, майже все людство Землі, можна навіть сказати, живе, несучи якусь тривогу чи страх.
І тривога та страх кожної людини можуть кинути тінь на майбутню долю Землі, проте багато людей досі живуть, не помічаючи цього.
Навіть у такі часи ви, кого не задовольняв туманний спосіб життя і хто вирішив прояснити істину життя, нарешті, після своїх численних різних переживань, згадали істину життя — [божественність].
Але навіть серед вас є ті, у кому ще лежать туманні тривога й страх і хто не може жити з мирним серцем.
Тож сьогодні проведімо розмову, яка, через знання того, звідки походять тривога й страх, стане нагодою, щоб ваші думки сягнули творення неба й землі зірок та їхнього еволюційного творення.
Якщо у вас ще є думки тривоги чи страху, чітко визначте причину, з якої походить цей страх.
Згадавши істину творення неба й землі з позиції свідомості, яка простежила цю причину, будь-хто може зняти «завісу страху», що заступає повне вираження сонячного світла власного життя.
То що ж є причиною тривоги й страху, які затуляють сяйво вашого життя? Їх багато: смерть, хвороба, тривоги й страхи повсякденного життя, турботи про гроші, недовіра у стосунках. Але те, що лежить на самому дні й утримує вас у цьому стані, — це «рух думки, що намагається захистити себе».
Цей «рух думки, що намагається захистити себе» — це тваринний інстинкт самозбереження, який ми часто називаємо «думками, прив’язаними до фізичного тіла». Це рух думки, що виник після того, як людство Землі, прийшовши зі світу божеств із тонкою вібрацією, створило небеса й землі дедалі грубішої вібрації, створило тупикове за виміром небо й землю, де вібрацію вже неможливо зробити грубішою, увійшло у фізичні тіла (скафандри), одягнені, щоб жити в тому світі, і минуло кілька поколінь.
І на небі й землі кожної зірки живуть різні живі істоти, але на кожній зірці людство є володарем усього творіння, живою істотою, що несе місію наглядати за долею світу цієї зірки й керувати нею.
А чим людство, що має частку в силі творення Всесвіту, будує долю неба й землі своєї зірки? Рухом свідомості.
Виникає свідомість, рухається серце, це проявляється як думки й виходить словами та вчинками, і лише тоді твориться доля окремої людини; вони збираються разом і утворюють долю регіонів, народів і всього світу. (Далі буде)
