Щоб стати справді мудрим

★Зменшімо розрив між істиною та її вираженням

Доки не настане день, коли твоє я життя і твоє фізичне я житимуть як одне ціле, у досконалому узгодженні, завжди буде певний розрив між фактами і тим, як ти їх виражаєш, коли розповідаєш іншим про те, що бачив, чув чи чого торкався, правда?

Це легко зрозуміти, якщо порівняти з кольором. Якщо колір істини в джерелі життя — це біле світло, що об’єднує всі кольори, то колір істини, який проходить крізь фільтр твого серця й тіла, не завжди виходить тим самим кольором.

Чому? Бо фільтр припущень кожної людини, як-от «це має бути так», «так слід» чи «я хочу, щоб було так», забарвлює його, і тому між кольором самої істини й кольором, який випромінюєш ти, неминуче виникає різниця.

Ось чому, слухаючи інших, треба пам’ятати про це, а говорячи з іншими, треба проводити дні, шліфуючи й поглиблюючи себе, щоб якомога більше відкласти індивідуальне я й випромінювати резонанс самої істини.

Бо людина — це створіння без фінішу, де можна сказати: «Я вже досить добрий, мені не треба ставати кращим», хоч би якою доброю вона стала.

★Нехай карма збідніє, а ти живи багатим на світло життя

Навіть якщо ти думаєш собі: «Я еволюціоную у свідомості саме так, як хочу», ніколи не можна занедбувати зусиль стати одним цілим із самою істиною.

Завжди смиренно розмірковуй над собою й далі шліфуй своє серце, доки воно не засяє.

Саме в серцях таких людей істина Всесвіту сяє на повну.

Гаразд?

Будь ласка, не забувай того, про що ми сьогодні говорили.

Люди, які закопали в ґрунт свого серця зерна недбалості чи зарозумілості, часто не помічають, як вони ростуть під землею, а коли помічають, уже припустилися помилки.

Це те, що можна назвати кармою, прив’язаною до фізичного тіла, і щойно вона вкорінюється в ґрунті твоїх думок, вона з величезною силою змітає твій розум і намагається керувати тобою через порив.

У такі хвилини люди чинять так, як їх несе, і часто лишається тільки шкодувати потім, правда?

Особливо коли йдеться про те, що вони вважають істиною, це ще важче помітити, і виправлення зазвичай забирає час.

Ось чому якраз добре тримати серце завжди смиренним, настільки смиренним, щоб люди думали: «Ця людина занадто скромна».

Зробімо карму, пов’язану з я, біднішою, а світло життя — багатшим.

Бо саме таких людей можна по-справжньому назвати мудрими.