Живімо так, щоб життя давало життя
Опубліковано Оновлено
★Істина життя
У Євангелії від Луки в християнській Біблії є слова, що вказують на істину Всесвіту.
«Хто намагатиметься зберегти своє життя, той його втратить; а хто втратить своє життя заради мене, той його збереже».
Нашими словами це означає: «Коли ти цілком відпускаєш те я, яке вважаєш собою, ти набуваєш справжньої свідомості життя». «Життя», про яке говорить Біблія, означає припущення, що ти є тим я, яким себе вважаєш, тобто думки, що міцно чіпляються за фізичне тіло.
І, як бачимо це ми, слова, які сказав тоді Ісус, трохи відрізняються від слів, перекладених і переданих сьогодні.
Насправді Ісус сказав тоді ось що:
«Хто намагатиметься зберегти своє життя, той його втратить, а хто втратить своє життя заради Бога, той набуде справжнього життя».
Чому слово «Бог» замінили на «мене»? Бо коли ці слова передавали наступні люди, які глибоко любили Ісуса, їх почали записувати саме так.
А Бог — це не «хтось великий на небі» з особистістю, окремою від твоєї. Бог означає божественну свідомість кожної людини, справжнє серце, що живе в божественній сфері.
У свої часи релігійні лідери ще не могли думати про себе як про Бога, тож, ведучи вірян, вони надавали авторитету засновникові й поклонялися йому як Богові або спонукали людей вірити в якусь абсолютну істоту на небі й ставили людей нижче від неї, щоб спрямовувати людські серця.
Але тепер, коли епоха просунулася так далеко, ми дійшли до того, що люди не можуть іти далі, якщо не знають справжньої істини.
Нині по всьому світу з’являються рухи, що відроджують божественну свідомість людини й ведуть сьогоднішніх людей, чи не так?
Можна сказати, що це відбувається, бо мало відбутися.
Тож тепер усі люди Землі мусять повернутися до істини життя, хоч би що.
Адже це буде важливим ключем до того, щоб цивілізація на Землі й далі сяяла.
Тож ось запитання: чи знаєш ти абсолютну умову для того, щоб люди набули справжнього життя й відродилися як божественне людство?
★Щоб жити світлом життя
Це та істина, про яку ми згадали на початку: «Якщо відкинеш своє життя, можеш набути життя». Якщо відпустити самоусвідомлення, побудоване на припущенні, що ти є тим я, яким себе вважаєш, саме божественне світло життя починає діяти у твоєму тілі й рухати твоє серце й тіло.
Коли це стається, усі вагання зникають.
Акт думання відбувається миттєво, і між свідомістю та дією більше немає жодної затримки.
Наприклад, якщо в повсякденному житті ти йдеш за покупками на вечерю, ти перестаєш мучитися: «Узяти це? Чи те? А може, он те?»
Що це означає? Це означає, що перш ніж з’явиться хоч якийсь проміжок для роздумів, твоє тіло йде до того, що потрібно, і рука тягнеться до нього.
Ти можеш подумати: «Це лише для багатих, яким не треба перейматися грошима», але це відбувається незалежно від того, заможний ти чи ні.
І так стає в усьому. І на роботі, і в особистому житті ти можеш миттєво ухвалювати правильне рішення й перестаєш помилятися.
І що тоді? Час, який ти витрачав на тривоги, можна використати для творчих виявів свідомості, і твоя доля повертає на краще.
У сьогоднішньому світі, де одухотворення просунулося так далеко, це може кожен.
Послаб рамки сталих уявлень на зразок «Я б ніколи не зміг, це неможливо» і повернися до вільної й безмежної природи життя.
Спосіб зробити це — зберігати дихання глибоким-глибоким щодня, щогодини, щохвилини, щосекунди.
Доки ти це робиш, будь-хто неодмінно стане таким.
Якщо думаєш, що це неправда, спробуй.
У недалекому майбутньому ти помітиш, що непомітно для себе відродився людиною, яка є самою божественністю.
