Про таємницю малювання гармонійної долі (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Доля, яку ви малюєте саме так, як думаєте
Кожна людина в людстві живе таким життям, яким сама його думала.
Це не обов’язково життя, якого вона бажала.
Але разом із тим, що пішло не так, як бажалося, це доля, яку вона намалювала саме так, як думала.
Коли ви це розумієте, ви починаєте бачити, як вам слід користуватися свідомістю, тож кожен може жити без страждань.
Ми завжди намагаємося сказати це іншими словами, думаючи, як донести це до вас, але зрештою завжди повторюємо ту саму розмову.
Свідомість — це все в усьому.
Наприклад, давайте подумаємо… люди на Землі не можуть усі ладнати між собою, правда ж?
Чому так? Лише тому, що хтось вважає когось ворогом, здається, ніби є супротивник, із яким треба боротися.
Отже, це дуже важливий момент, тож, будь ласка, повторюйте його знову й знову, наче молитовний спів, і дайте йому просочитися в осердя своєї свідомості.
Скажемо ще раз.
Вороги постають тому, що ви вважаєте когось ворогом.
Якщо ви не визнаєте ворогів, у вас немає ворога; ніде, у жодному напрямку, немає ворожої істоти, і ви можете жити в гармонії з усіма.
Але якщо ви визнаєте ворога, то, хоч спочатку інша сторона не мала ані злої волі, ані наміру зашкодити, коли ви наклеюєте на неї ярлик ворога й даєте зростати думці, що так її бачить, зрештою це поширюється на неї, вона теж починає вважати вас ворогом, і ви створюєте ситуацію непорозуміння й конфлікту.
★Пізнати долю, яку створює ваше сприйняття
Якщо ви не вважаєте когось ворогом, у вас немає ворогів.
Тож чому люди зрештою бачать у інших ворогів?
Ми можемо вчити вас відповіді скільки завгодно.
Але скільки б матеріалу для правильного сприйняття ситуацій ми не надали, те, як ви його приймаєте й сприймаєте, залишено вашим власним рішенням і діям, під вашу власну відповідальність, тож ми не можемо силою визначати, що й як ви думаєте.
Як ви думаєте, що сталося б, якби ми силою змінили вашу свідомість?
Оскільки це було б сприйняття, викривлене кимось іншим, зовсім не пов’язане з вашою власною волею, зрештою виникла б віддача думок, що намагаються повернутися до колишнього стану, і потягнула б вас назад, туди, звідки ви почали.
Тож зрештою люди можуть досягти еволюції свідомості, лише змінюючи себе самі.
Просто через те, що цього не розуміли, усі продовжували жити, видираючись по лійці мурашиного лева тривог і страждань і падаючи назад, повторюючи те саме.
Тож, щоб вийти з цього стану, важливо спокійно й розумно спостерігати й пізнавати схильності й шаблони власних думок.
Яка ви людина?
Які у вас шаблони реакцій і які умовні рефлекси ви повторюєте?
Перший крок до виходу починається з такого об’єктивного самоусвідомлення. (Далі буде)
