Жити зі свідомістю, яка переросла перекладання провини (Частина 3)

​　Попередні статті цієї серії

[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-319/”]

[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-320/”]

 

(Продовження попереднього)

★Приведімо до гармонії ваші стосунки із самими собою

Тепер, коли наша розмова зайшла так далеко, усі сказані нами пункти з’єднані лініями, і ви можете бачити об’ємну картину, яку ці лінії утворюють разом, чи не так?

Саме так.

Часто люди нехтували собою, намагаючись поважати інших лише на поверхні або захищати себе, і так утрачали рівновагу серця.

Можна також сказати, що кут їхньої свідомості трохи відхилився від первісного напрямку.

Це була одна з великих причин турбот серця.

Хоч би як це називати — хворобою через чоловіка чи дружину, через батьків чи дитину, — часто на тлі цього лежить те, що люди закривали кришкою свої щирі почуття і, вірячи, що «навіть якщо я скажу, реакція неодмінно буде такою-то», пропускали саму спробу порозумітися.

І тоді їм хотілося звинуватити когось навколо в тому, що все йде не так, як бажалося, і часом їхні стосунки заплутувалися.

Хоча, можливо, ще раніше заплутувалися їхні стосунки із самими собою.

Світ серця не можна побачити фізичним оком, тому його легко не помітити, але цінувати власну волю й доводити її до кінця важливіше, ніж убивати власні бажання з огляду на інших.

Якщо ви щиро висловите свої наміри, а інша людина висловить протилежну думку й виникне суперечка, доведеться знайти золоту середину, де ви обоє зможете зійтися й усе владнати. Але якщо те, що ви кажете, розумне, і ви підходите до цього розсудливо, не відлітаючи на хмарах емоцій, інша людина, найімовірніше, цілком природно прийме сказане й співпрацюватиме з вами.

А якщо це стосунки, у яких серця віддалилися, то, замість змушувати себе лишатися, мужність чисто обірвати такі стосунки й навіть бути готовими почати заново на новому місці — це саме та рушійна сила, яка зберігає вашу власну силу й рятує ваше стражденне серце.

Якщо інша людина змінюється, коли ви змінюєте власне ставлення серця, немає потреби вдаватися до таких рішучих заходів. Але в деяких випадках стрес зникає, коли змінюєш стосунки чи життєве середовище.

★Коли змінюєтеся ви, змінюється світ (якщо ви не змінюєтеся, світ не змінюється)

Але — і це важливо — те, як люди навколо ставляться до вас, є відображенням того, як ви ставитеся до себе. Тому навіть якщо ви зміните стосунки чи життєве середовище, поки ви докорінно не поставите себе на головну дорогу життя, люди й обставини долі, які вам не подобаються, знову з’являться перед вами.

Зрештою, люди можуть змінити світ, лише змінивши себе.

Іншими словами, коли змінюєтеся ви, змінюється світ, у якому ви живете, і обставини вашої долі чудово стають на свої місця.

Це означає, що коли ви зможете повернути свою свідомість до сутності життя й жити божественною свідомістю, ви зможете жити реальністю, у якій усе в гармонії.

Якщо ви й далі перебуваєте в полоні думки: «Я нещасний через когось іншого», ви втрачаєте з поля зору силу, що є у вас.

Стосунки й життєве середовище, що вас стосуються, — усе це доля, яка розгортається з думок, слів і вчинків, випромінених вами від минулих життів до сьогодні.

Але це сказано не для того, щоб звинувачувати людей, які переживають важкі часи.

Якщо ви чесно подивитеся на все це згори, одразу поміркуєте й на місці виправите свій спосіб думки й розуміння до позиції в божественній сфері, світ, відображений у ваших п’яти чуттях, зміниться миттєво.

Коли змінюється внутрішнє, змінюється зовнішнє.

Це також означає, що коли змінюєтеся ви, змінюється розуміння вас у тих, хто навколо, і змінюється ваше розуміння тих, хто навколо.

Поглиблюючи дихання, спробуйте подивитися на себе згори, зсередини й ззовні.

Ось — хіба ви не бачите?

Постать самих себе, що з лагідною усмішкою озирається на дні, коли вам хотілося звинувачувати інших і ви ховалися в печері своїх думок, як на щось давнє, що минуло… (Кінець)