Свідомість пташиного польоту й перша інтуїція (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Про страждання в людських стосунках
★Перша причина страждань
Якщо широко окинути поглядом ваш світ, серед багатьох видів страждань турботи про людські стосунки важать найбільше.
Чому так? Бо люди, ніколи цього не ставлячи під сумнів, вважають себелюбне сприйняття, що забуло істину життя, власною свідомістю й посилають думки просто за інерцією.
Коли ти сприймаєш різні реальності очима й вухами, якщо справді схоплюєш факти як факти, твої емоційні думки не хитаються й не тремтять.
Особливо в ситуаціях, коли думаєш щось про слова й учинки іншої людини.
У щоденних стосунках із різними людьми спробуй уважно й чесно спостерігати рухи власного серця щомиті.
★Що дізнаєшся, спостерігаючи за серцем
Коли ти не усвідомлюєш вираження первинної природи життя (коли не використовуєш свідомість свідомо), то побачиш, що довжина хвилі твоєї свідомості насправді схожа на довжину хвилі людини, яку ти покритикував чи в якій знайшов ваду.
Коли ти дивишся на когось і думаєш: «Ця людина така-то», то саме на серце, яке так подумало, тобі й треба дуже-дуже уважно подивитися.
Коли отак дивишся на стан свого серця згори, то можеш побачити факт: те, що ти думав про іншу людину, було чимось у тобі самому, що ти бачив відбитим у ній.
Коли ти в такому стані душі, можна сказати, що інша людина й ти приблизно на одному рівні свідомості.
Ми дуже хотіли б, щоб ви знали: люди звертають думки лише до життів і речей, що збігаються з їхньою довжиною хвилі.
Те, що не збігається з твоєю хвилею, не відкладається, навіть коли ти це бачиш, проходить повз вуха, навіть коли ти це чуєш, і ніколи не потрапляє на обробну дошку пам’яті.
★Випадки, коли інші відбивають тебе точно таким, як ти є
Схильності думок, які ще не повністю повернулися до божественності, зазвичай вважають те, що насправді є в тобі, таким, що не має до тебе стосунку.
Коли люди бачать в інших думки, слова й учинки, чия хвиля резонує з їхньою, більшість не вважають, що це про них самих, а бачать це як щось про іншу людину.
Особливо коли йдеться про те, на що вони дивляться критично.
★Випадки, коли щось тебе зачіпає, бо серце забарвлене відразою
Цікаво, що коли ти відчуваєш в інших прекрасну якість, яка є в тобі, то навіть розуміючи, що вона є в тобі, важко визнати її своєю, і натомість ти схильний відділяти себе від іншої людини й дивитися на себе зверхньо.
Схильності думок, прив’язані до фізичного тіла, охоче приймають те, що не є істинним, а те, що є самою істиною, вважають таким, що не має до них стосунку.
★Потреба у свідомості, що дивиться на все згори
Лише коли зрозумієш усе це, можеш зрозуміти потребу в силі сприйняття, що об’єктивно дивиться згори лише на факти.
Якщо знову не згадати й не використовувати сприйняття пташиного польоту, яке входить у стандартне спорядження цього життя, людське серце ніколи не вирветься з в’язниці дуалістичного протиставлення й не втече від сум’яття подобається — не подобається, правильно — неправильно.
То що ж таке стан об’єктивного погляду згори лише на факти? Ти бачиш те, що здається вадами (неприємними сторонами) людини, за яку чіпляються твої думки, але водночас бачиш і себе, що робить те саме, і себе, що однобічно ненавидить її вчинки дуалістичним способом. Тож ти не можеш вважати поганою лише іншу людину. А водночас ти бачиш і божественність у її глибині, тож сприймаєш це як «лише тимчасовий процес, доки не проявиться її сутність», і твоя свідомість не застрягає на крупному плані самих лише слів і вчинків, що викликають у тебе відразу.
Ось чому твої емоційні думки можуть залишатися спокійними.
Коли чорні хмари емоційних думок здіймаються в полі твоєї свідомості, твоя свідомість стоїть в одному вимірі з іншою людиною, на яку ти дивишся критично, тож можна сказати, що ти не можеш сприймати себе й інших із позиції, що дивиться на все згори. (Далі буде)
