Щоб зробити погляд божественної сфери своїм (3)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попередньої розмови)
★Відпустіть роз’єднане сприйняття й уявлення про протистояння
Чому так сталося? Бо резонанс вібрації фізичного тіла, у яке вони вдяглися, був надто грубим.
Тож назовні тіла всі забули, що вони є світлом життя від одного кореня й одного джерела, почали відчувати роз’єднаність, згодом перестали повноцінно спілкуватися, а врешті почали мати уявлення про протистояння.
І всередині серця теж, оскільки вони перестали відчувати вдячність за енергію джерела життя, їхня свідомість стала індивідуальними (роз’єднаними) думками, відрізаними від цілого, і вони більше не могли творити світ явищ, вільно користуючись матеріальною й духовною вібрацією.
Як ви, мабуть, зрозуміли з того, що ми щойно сказали, першопричина, яка створила нинішній недосконалий і негармонійний світ, — це «роз’єднане сприйняття» й «уявлення про протистояння», про які ми говорили раніше.
Оскільки ці звички мислення чіпляються за спогади, прив’язані до фізичного й астрального тіл, роз’єднане сприйняття й уявлення про протистояння глибоко вкоренилися, і навіть творити реальність, користуючись Словом, що створило Всесвіт, стало важко.
Дехто з вас, можливо, щось упізнав у тому, що ми досі сказали.
Саме так.
Подорож еволюції свідомості — це процес повернення до первісної свідомості великого джерела.
Люди інколи вживають вислови на кшталт «нескорене таке-то» чи «лише тоді, коли це станеться, воно стає таким-то». Але свідомість великого джерела, що лежить за еволюцією свідомості, — це те, що кожна людина мала як стандартне оснащення від самого початку.
Віра в те, що ви — це лише думки, прилиплі до фізичного тіла, і стала самим початком негармонійності в цьому світі.
Коли ви це зрозумієте, решта проста.
Бо ви лише намагаєтеся повернутися до свого справжнього я.
Вам потрібно тільки приготуватися в дорогу, викинути всі думки (багаж), які накопичили в минулому, і вирушити дорогою назад до свого справжнього я.
І місце призначення — це не якесь далеке місце, де ви ніколи не були. Це світ світла життя за стіною в глибині вашого серця. Тож, щойно ви туди ступите, у серці виникає почуття ностальгії, і так само, як ви чомусь знаєте дорогу, хоч ніколи й не мали там бувати, це стає подорожжю, у якій ви природно йдете правильним шляхом.
Лише тоді погляд божественної сфери починає з’являтися у вашій поверхневій свідомості. (Далі буде)
