Щоб опанувати істину (Частина 2)
Опубліковано Оновлено
Попередня стаття з такою самою назвою
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-529/”]
(Продовження попереднього разу)
★Шлях пізнання того, хто ви є
Повторимо багато разів: щоб людина зрозуміла справжню істину, вона має знати, хто вона є.
«Я живу зараз, бо життя є тут, у цьому тілі.
Тоді це життя… звідки взялася ця таємнича сила, що мене рухає?
Звідки я прийшов, що роблю в цьому світі й куди повернуся?
Що я народився робити в цьому світі?
Хіба може хтось народитися випадково, без мети?
Здається, дедалі більше дітей народжується зі спогадами про час до народження, і всі вони, схоже, самі обрали батьків і народилися, щоб зробити цей світ кращим.
Тоді я теж, мабуть, народився в цьому світі з якимось наміром.
Я ще не знаю, який він, але я напевно народився з темою.
Знайду її, навіть якщо на це піде все життя.
А коли я постарію, наблизиться смерть.
Свідомості, яку я вважаю „собою“, не буде в тілі, щойно життя його покине.
Де я тоді буду…?»
★Шлях очищення себе шліфуванням
Не вважайте такі роздуми клопотом; робіть їх уважно.
Бо це не що інше, як дивитися на себе.
Коли ви це робите, то переходите до наступного етапу — шляху чесного погляду на власну природу.
«А, у мене справді є звичка легко сердитися».
«Так, я не терплю, коли мені щось кажуть інші, і щойно хтось щось скаже, я огризаюся».
«О, у мені лежить вузькосерда думка, що не хоче простити себе. Ось чому мені не подобаються інші».
«Я завжди від усього відмовлявся, кажучи: не можу, це неможливо. Може, це і є звичка мислення, яку називають самообмеженням».
Якщо лічити, їм нема кінця, але коли ви отак чесно дивитеся на свої думки, вони піднімаються ще до того, як проявляться як доля, покидають ваше серце й тіло й зникають, огорнуті світлом життя.
А коли вузькі звички мислення, я, его, індивідуальне я стають тоншими, згодом справжнє серце, яке є самим «світлом життя», засяє з глибини вашого серця у вашу свідомість фізичного тіла, і зрештою ваша поверхнева свідомість перетвориться на свідомість, що є лише світлом.
Знаєте, ніж слухати пояснення, хоч скільки в ньому слів, краще спробувати це на власному серці й тілі як на піддослідному.
Поганих наслідків від цього немає; навпаки, це приносить лише добро, тож нема причин цього не робити, правда ж?
Якщо ви застрягли й не можете рухатися вперед, бо думаєте про те й про се, просто киньтеся стрімголов до життя.
Тоді істина за істиною здійматиметься з вас, одна за одною, як ваші власні усвідомлення й проблиски розуміння, а всі тривоги, турботи й сумніви, усі похмурі емоційні думки стоншаться й зникнуть, і ви зможете жити лише свідомістю божественності. (Кінець)
