Щоб свідомість божественного тіла в божественному світі зазвучала
Опубліковано Оновлено
★Щоб вийти зі стану «на милості думок, яких ти ніколи не хотів»
Сьогодні поговорімо про те, чий резонанс трохи ближчий до суті, ніж зазвичай.
Серед думок, які відчувають люди у фізичному тілі, є негативні вібрації думок, як-от смуток, біль і страждання, правда?
Багато людей живуть, підхоплені цими хвилями думок, не вміючи поводитися зі своїм серцем так, як хочуть, хоч воно й їхнє власне.
Це картина того, як багатьох людей кидає не серце, що «як вони хочуть», а серце «на милості думок, яких вони ніколи не хотіли», і це корінна причина того, що світ Землі не завершує повністю переходу до зірки цілковитого миру. Уважно подивившись на власне серце, чи вважаєте ви, що живете, вільно користуючись своїми думками?
Чи живете, гнані емоційними думками?
Сьогодні ми говоритимемо особливо для тих, хто не може вільно користуватися своїми думками, але добре вміти розрізняти, до якого виміру належить свідомість, яку ви посилаєте й використовуєте щодня.
Адже, як ми завжди кажемо, людська свідомість має глибину вимірів.
Грубо кажучи, наприклад, є думки, щільно приклеєні до фізичного тіла, і астральні думки в шарі підсвідомості, правда?
За цим фізичним поглядом на людину є свідомість духовного тіла й свідомість божественного тіла, а ще глибше — світло-свідомість самого життя.
Коли свідомість людини перебуває у вимірі (духовний світ або вище) поза поглядом, що людина — це твердий предмет заввишки сто з чимось сантиметрів і вагою кілька десятків кілограмів, справді кожен може звільнитися від усякого страждання.
Але коли такий справжній погляд на людину не згаданий, свідомість цієї людини дрейфує у вимірах фізичного й астрального тіл, і вона починає вірити, що «самі думки», які ранять, тужать, гніваються й страждають, — це її самість.
І тому вона страждає.
★Жити як світло джерела життя
Спокійно подивіться на справжній стан такого серця й побачте його таким, яким воно є.
Для цього, хоч вам це, можливо, уже набридло, добре дозволяти своєму повсякденному диханню звучати в повільному, розслабленому ритмі.
Коли ви дихаєте повільно, ваша свідомість повертається до резонансу самого Всесвіту.
Тоді, без потреби викручувати свої думки й боротися, ви природно приходите до заспокоєного стану свідомості.
Багато людей думають: «Ой, моє дихання. Дихаймо повільно», коли стається щось серйозне, але напрочуд мало хто може підтримувати повільне, розслаблене дихання, коли нічого не відбувається.
Саме ті часи, коли нічого не відбувається, і мають значення.
У такі часи ваша свідомість перебуває в несвідомому стані, а дихання схильне ставати поверхневим, правда?
Свідомо дихаючи повільно в такі часи, ви даєте плоди своїм повсякденним зусиллям і відданості.
Усе складається через щоденне накопичення, тож дихайте повільно весь час, поки ви не спите.
Тоді світло джерела життя сягне аж вашої поверхневої свідомості, і ви зможете жити у свідомості божественного тіла, яке перебуває в божественному світі.
