Правда про силу, що впливає на долю (частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Коли завершення Землі вже близько
Нині, коли ваша планета ось-ось піднесеться до світу, що виявляє істину життя, у країні, де ви живете, постійно більшає людей, які пригадують: майбутнє Землі висить на волосині, якщо людська свідомість не пробудиться до своєї сутності (якщо не розвинути духовність і божественність).
Але серед них, схоже, є й такі, хто, знаючи цю істину, в іншій частині тієї самої свідомості вважає проблемою таємні інтриги володарів темряви й тіньових сил і поширює розмови про те, «як жити вільним від їхнього контролю». Тож сьогодні дозвольте розповісти вам наш погляд на «правду про силу, що впливає на долю людини».
★Справа не в інших: ваші власні думки, слова й учинки — це все
Про думки, які, як я щойно згадав, поширюють або приймають на віру те, що «темрява й зло справді правлять світом», можна сказати, що вони бачать лише частину істини.
Чому? Бо для людей, які живуть просто як «світло життя», володарі й сили темряви й тіні — це вібрації, що тимчасово існують у вкрай низьких шарах, а оскільки ці люди живуть поза сферою їхнього впливу, такого для них майже не існує.
До того ж із погляду найвищої істини визнавати, що таке існує, означає проєктувати думки, які є всередині вас самих (ваш власний рівень свідомості). Тому таким людям спершу треба повернутися до свого первісного наміру й гармонізувати власні думки та дії у «світлі життя».
Якщо ви знаєте, що справа не в інших, що ваші власні думки, слова й учинки — це все, і весь час, який витрачали на критику й звинувачення інших, віддасте вдосконаленню себе, то колись ваш рівень свідомості почне здійснювати справжній перехід у вищий вимір. Десь із моменту, коли ви минете певний рівень, ви непомітно станете тим, кому й на думку не спадає, що на нього може погано вплинути щось поза ним самим чи що хтось може ним керувати.
Такий стан свідомості людини, що стоїть на божественності.
★Люди, які вірять, що ними керують інші
Коли ви залишаєтеся на рівні, де всерйоз, як переконання, тримаєте думки на кшталт «мною керують інші», «мене пригноблюють» чи «на мене погано впливають», думки всередині вас можуть відбиватися в зовнішньому світі, як у дзеркалі. У такі моменти, замість звинувачувати когось, спробуйте спершу знову лагідно поглянути у власне серце. Звісно, коли хтось справді завдає вам шкоди, не треба нести це самотужки: цілком нормально попросити про допомогу.
Можна сказати, що такі люди, хоч і здається, ніби вони намагаються втекти від інших чи ображаються на них і чинять опір, насправді намагалися втекти від самих себе або використовували свою свідомість так, що заганяли себе у структуру протистояння одне одному.
Багато людей… або, точніше, «люди у фізичному тілі, що ще не стали справжніми людськими істотами, оселями духу»… кожен бачить світ, який відповідає його власному рівню свідомості. Тож коли ви тримаєте думку «мною керує те чи те», ваша свідомість, можливо, досі перебуває в дуалістичному способі бачення.
★Кожен проєктує свій внутрішній всесвіт на зовнішній світ і бачить його
Але справді є люди, які живуть, ніколи не думаючи нічого подібного.
У таких людей «від самого початку» немає думки керувати іншими, тож вони живуть у світі, де немає й реальності, у якій ними керують інші.
Отже, як я завжди кажу, зрештою люди лише проєктують те, що є всередині них самих (явища, які вони визнають наявними відповідно до свого рівня свідомості), на зовнішній світ і дивляться на це, як на кіно.
Інакше кажучи, кожен проєктує свій внутрішній всесвіт на зовнішній світ і бачить його.
А те, що багато людей вважали теперішнім, насправді було не чим іншим, як образами минулого.
Жити так, тримаючись лише за минуле й сприймаючи його як теперішнє, — це ніби намагатися йти вперед, дивлячись назад і повернувшись потилицею в напрямку руху. Краєвид (сприйняття), що відбивається у вашому полі зору, завжди минулий, і не можна сказати, що ви живете так, що вже зараз створюєте сяйне майбутнє.
Люди, які розуміють такі істини й живуть, чесно виявляючи «світло життя» таким, яким воно є, «не зазнають поганого впливу ні від чого й ні від кого й можуть бачити справжню форму (божественність) будь-якої істоти, скажімо, навіть виконавців (акторів), що грають роль зла чи тіні. Самі вони можуть жити, посилаючи оточенню лише добрий вплив, а оскільки тіло їхньої свідомості повернуте вперед, вони живуть із реальним відчуттям того, що кожен крок життя, яким вони йдуть у цю саму мить, неодмінно створює майбутнє».
З цього пояснення ви бачите різницю в рівні свідомості між людьми, які цікавляться темрявою й злом і надають значення їхньому існуванню, і тими, хто цього не робить, правда ж?
★Чи не пішли ви по вовну, а повернулися обстриженими?
Люди, чиї думки, хоч і здається, що вони думають про добре, висвітлюють негативний бік і вважають його проблемою, приймають чиїсь твердження як є, не розпізнаючи й не перевіряючи їх у світлі власного Світла життя, і, самі того не знаючи, поширюють світом темні думки. Вони роблять саме те, чого хочуть темрява й зло, — слова й учинки, що тішать істот за ними (створінь астрального світу, які намагаються задовольнити свої нездійснені думки, використовуючи людей у фізичному тілі).
Це означає, що зроблене з добрими намірами непомітно для них діє навпаки.
«Піти по вовну й повернутися обстриженим» означає саме таке.
Люди Землі, які злилися з фізичним тілом і цілковито забули сутність життя, можуть бачити лише світи, що нижчі за світ, де постійно перебувають їхні власні думки.
Інакше кажучи, вони ще не можуть бачити сутність людського життя.
Тож із доброти, бажаючи добра, вони так і чинять. (Далі буде)
