Тренування сили розпізнавання (Частина 2)
Опубліковано Оновлено
Попередня стаття цієї серії
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-304/”]
(Продовження попередньої розмови)
★Розпізнавання — основа всього
Чи змогли ви простежити за тим, що ми досі сказали?
Ми хочемо сказати, що інші люди й світ, які ви бачите, — це лише світ таким, яким ви його розпізнаєте, не більше й не менше.
Розпізнавання — це сама основа всього.
Що стосується людей, наприклад, те, як оцінюють одну людину, може виглядати зовсім по-різному залежно від того, хто дивиться, правда ж?
Наприклад, один бачить когось як «добру, хорошу людину», а інший бачить ту саму людину як «різку й неприступну».
Щодо цілісної картини світу, одні розпізнають його із широкою усмішкою: «Який веселий світ, скільки тут усього, заради чого варто жити», — а інші із суворим обличчям і насупленими бровами: «Який важкий світ для життя, скільки в ньому страждань».
Так люди ставляться до інших точнісенько так, як їх розпізнають, і живуть у світі точнісенько так, як його розпізнають, здіймаючи великий галас — «Це так, це он як, а як щодо цього, ось воно що» — на основі розпізнавання з однобічного погляду, далекого від об’єктивних фактів.
І доля кожної людини створюється на основі розпізнавання цієї людини, а доля всього світу створюється із загального середнього значення розпізнавання кожного.
Тож, змінюючи «кут і вимір, із яких ви посилаєте свідомість», про які ми говорили на початку, найкраще робити це, коли ваша свідомість постійно перебуває в божественній сфері.
Бо якщо ваша свідомість залишається на проміжному вимірному рівні (у духовному світі чи астральному світі), ви не можете охопити цілісної картини речей, правда ж?
Щоб бачити цілісну картину інших людей і світу, ваше серце завжди має перебувати в стані божественної свідомості.
★Як тренувати силу розпізнавання
Спосіб для цього — наше знайоме глибоке дихання. Якщо ваше дихання завжди повільне й спокійне, то, не намагаючись примусити себе змінитися силою волі — і, з іншого боку, не здаючись через відчуття, що вам бракує запалу діяти, — ви самі не помітите, як ваша свідомість природно почне перебувати у вібраційній сфері божественного.
Це те, що можна пережити й збагнути, лише використовуючи власний розум і тіло як випробувальний майданчик.
Скільки б слів ми не вжили, вони лише палець, що вказує шлях. Тож найкраще — справді спробувати це самим і пережити.
Не лише дивлячись на кінчик пальця, що вказує, а справді рушивши в дорогу, ви можете наблизитися до цього стану.
Отже, у підсумку, щоб тренувати силу розпізнавання й бачити цілісну картину цього світу зі світу, що виходить за межі добра й зла, правильного й неправильного, немає іншого способу, крім як уповільнити своє повсякденне дихання.
Коли ви тривожно перебираєте думки, знову й знову перевертаючи все: «Не те, не це», — вам може здаватися, що ви тренуєте силу розпізнавання, але насправді рухатися вперед важко.
Головне — докорінно відродити себе як божественну істоту.
І спосіб для цього теж — зробити глибоке дихання частиною свого розуму й тіла. Ви можете продовжувати це без напруження й без тертя з іншими, тож саме це ми хотіли б порадити передусім.
Ось чому ми кажемо, що добре намагатися бачити цілісну картину інших людей і світу, перебуваючи в стані свідомості, заспокоєному глибоким диханням.
Цей метод можна виконувати лише власною життєвою силою, ні на кого не покладаючись, тож ви можете просувати свою еволюцію свідомості у власному темпі, не наштовхуючись на зайві сторонні думки й не піддаючись нікому й нічому.
Коли ви це робите, ви побачите, яким однобічним, уривчастим і неповним було ваше минуле розпізнавання.
А досягнувши наступного етапу, ви вперше можете побачити все із зосередженого, урівноваженого погляду, який ні за що не чіпляється: «Ах, жодна з подій чи жодні стосунки не були ані добрими, ані поганими — кожна з них була просто тим, що мало статися в той час».
Тож спробуйте почати вже сьогодні.
Якщо будете неухильно продовжувати, не здаючись, ви неодмінно дійдете до космічної свідомості, що дивиться на Землю з вібраційної сфери божественного.
Скажемо наперед: «Вітаємо — ви нарешті згадали».
Бо ви споконвіку були в цьому стані. (Кінець)
