У глибини трепету, що за межами слів (2)
Опубліковано Оновлено
Єднання через погляд усередину й медитацію
(Продовження попереднього) Щоб жити, ще сильніше виражаючи це справжнє Я, є ще один могутній засіб: єднання через погляд усередину й медитацію. Виконуючи це, потрібно або йти за правильним учителем, або сумлінно практикувати правильний метод, але поки це робиться правильно, це можна назвати одним із коротких шляхів до істини життя.
До речі, будь ласка, будьте обережні: якщо практикувати неправильно, можна звернути на бічну дорогу. Що це означає? Коли ваші думки налаштовуються на істот астрального світу, можуть виникати слухові чи зорові галюцинації. Багато людей помилково сприймають їх за розквіт екстрасенсорних сил чи просвітлення. Якщо там залишитися, ваше серце може стати нестійким, тому важливо не вступати з ними в контакт, хоч що ви бачите чи чуєте. Якщо болісний стан триває, будь ласка, не несіть його наодинці; зверніться також до фахівця.
Справжній погляд усередину — це шлях, що веде в глибини вимірів дорогою, прямо пов’язаною зі свідомістю, яка створила Всесвіт. У цьому процесі ви виявите багато звичок мислення, які не є вашим справжнім Я. Це саме ваша нагода дати собі звільнитися, тож, будь ласка, прикріпіть «ангельські крила», про які ми згадували днями, до своїх незвільнених думок.
Іноді є люди, які плекають скороминуще бажання, щоб хтось їх підніс або хтось їх урятував. Але в усьому широкому Всесвіті єдиний, хто може вишліфувати й піднести вас та повести в глибини божественності, — це лише ви самі. Тож абсолютно вірте, що ваша сутність — божественність, і прагнімо до такого стану серця, у якому воно ні за що й ні за кого не зачіпається.
Досвід поза межами слів, піднесений у вимірі
Отже, тим, хто народився людьми, потрібно й далі всім серцем віддаватися самовихованню, піднесенню себе. У цьому процесі ви почнете переживати, у піднесеній у вимірі формі, той досвід «поза межами слів», про який ми згадали на початку.
Що це означає? Перед приголомшливою безмежністю й божественною величчю великого океану життя вас огортає такий трепет, що мілкі враження, прикріплені до фізичного тіла, здаються надто дурними, щоб навіть висловити їх словами.
Це і є та мить. Мить, коли людина торкається власної істини, справжньої реальності життя…
Колись і ви подивитеся на фізичний світ із боку джерела великої сили, яка створила Всесвіт, і помітите, що все це були ви. «Земля, вода, повітря, рослини й тварини, людство — усе це були гілки мене самого, які я породив».
Навіть на стадії, прямо пов’язаній зі свідомістю божества-охоронця, що ще не сягає цього, ви почнете безпосередньо відчувати, що багато дітей вашого власного життя існують і в цьому світі, і на тому світі. Люди — набагато, набагато величніші істоти, ніж ви думаєте.
Щоб ви могли зробити таку божественну свідомість своєю, міцно піднесімо себе. (Кінець)
