Жити однією істиною краще, ніж знати десять тисяч принципів (частина 2)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
Шлях і роль людей, які опинилися в становищі тих, кому завдано шкоди
З іншого боку, ви ніколи не повинні думати, що люди, які постраждали від стихійних чи спричинених людьми лих, накликали їх на себе самі. Ці події існують не для того, щоб когось звинувачувати. З позиції істини, якою б болісною не була подія, світлу життя цієї людини не завдано анінайменшої шкоди.
Деякі люди проживають решту життя з фізичними чи психічними труднощами, а деякі втрачають життя. Але яким би не був результат, їхні душі захищені, і вони можуть жити далі на етапі вищої еволюції свідомості.
Водночас, торкаючись сердець багатьох інших людей, така подія пробуджує почуття, близьке до молитви: «Нехай живі істоти більше ніколи не мусять пройти через таке», закликає мудрість поліпшити становище, спонукає до дій у цьому напрямі, а отже, також виконує роль, що спрямовує суспільство до добра.
Коли людство загалом згадає свою божественність, таких сумних подій має поступово меншати.
Усі колишні способи буття й життя стануть реліктами
Іншими словами, якби все людство Землі жило, усвідомлюючи свою божественність, зникли б усі види страждань до останнього, і ваш світ став би небом і землею на кшталт раю у великій гармонії, справжнім небом на землі.
Якщо люди Землі й далі повторюватимуть свої звички мислення, як досі, а також слова, вчинки й дії, що на них ґрунтуються, майбутньому Землі буде важко стати світлим, чи не так?
Цивілізація, культура й звички мислення дотеперішнього часу — це лише релікти минулого у світі, що одухотворюється, і вони не стануть матеріалом для творення світлого майбутнього.
Саме тому, як ми сказали на початку, настав час, коли кожен має згадати, що сутність його життя полягає в божественності.
Якщо залишатися захопленими лише колишніми способами мислення, бачення й життя, шлях до майбутнього важко відкрити.
Такі люди теж і далі шліфуватимуть свої душі наново в небі й на землі, що відповідають рівню їхньої свідомості, але подорож їхнього життя сама по собі не закінчується, тому, будь ласка, не хвилюйтеся. (Далі буде)
