Підняти страх у вимірі: від страху до благоговіння (Частина 1)

★Про страх і благоговіння

Сьогодні поговорімо якомога ясніше про деякі розуміння, без яких людям не прожити в одухотвореному світі.

Конкретно це доповнення до вчорашньої розмови.

Минулої ночі твоє Вище Я влило у твій мозок послання: «Якщо ти очистиш тривогу й страх від кореня, то зможеш перетяти їх біля джерела, вийти зі стану, у якому божественність і карма стоять одна проти одної, і творити долю через божественну свідомість, яку маєш тепер, стане легко».

Там також сказано, що «страх», який виникає від забуття свого справжнього серця й справжнього тіла, є самим початком карми, чи не так?

Якщо глибоко поглянути на цей рух серця, «осоре», то є загалом два види «осоре».

Як ти думаєш, які?

…

Саме так: «благоговіння» і «страх» (японською обидва вимовляються «осоре»).

Мало хто з людей Землі поки це усвідомлює, але це два явно різні рухи серця, і до того ж один потрібен, а інший ні.

Якщо оглянути світ Землі, є люди, які благоговіють перед Богом і Буддою, але людей, які благоговіють перед людством, надзвичайно мало.

А люди, які сприйняли Бога й Будду як щось страшне, можуть не лише боятися Бога й Будди, а й боятися людей.

З іншого боку, люди, які не вірять у Бога й Будду, не бояться їх і не благоговіють перед ними, зате їхні думки страху перед людьми сильні.

Найкраще — не боятися ні людей, ні Бога й Будди, а благоговіти і перед тими, і перед іншими, але так живе менше ніж 0,1 % людства Землі.

Тут поговорімо про те, чому страх від початку не потрібен і чому потрібне серце благоговіння.

Рух думки, що зветься «страхом», який глибоко вкорінився у ваших серцях і розділяє та вносить дисгармонію між людьми й людьми, людьми й природою, людьми й іншими живими істотами, — це щось таке, чого у Всесвіті від початку немає.

Як він виник у ваших серцях? Ви, що спочатку жили у світі світла життя з його тонкою вібрацією, щоб освоїти світ Землі, потроху загрублювали вібрацію своїх розуму й тіла, починаючи від вібраційної сфери божественного світу, нарешті створили «фізичний, матеріальний світ», де вібрацію вже неможливо зробити грубішою, і увійшли у фізичні тіла, щоб жити там. Тоді й виник рух думки, що зветься «боятися».

Чому так сталося? Бо ви втратили з поля зору «світло життя».

Невідання, що виникло у стані розуму в темряві, коли світло життя було втрачено з поля зору, і було справжньою суттю страху й жаху.

Розгалужуючись звідти, людство Землі створило всілякі думки темряви, загорнулося в них і робило свої розум і тіло дедалі важчими.

Тривога, невпевненість, неспокій, невдоволення, нещастя, нестача, нечистота, недовіра, спад, промах, застій, непідготовленість, негідність…

Це рухи думки й численні ситуації, які створило людство Землі, бо затьмарило сонце свого серця.

І оскільки дуже довго блукало навпомацки в темряві, повторюючи численні перевтілення, у світі, де такі темні думки сплелися докупи, майже все людство Землі забуло відкритість прямого зв’язку з великим джерелом життя.

Ця відкритість до життя і є саме той рух серця, що зветься «благоговінням».

Це рух серця, який можна описати як смирення й люблячу повагу до життя, стан серця, що становить основу божественної свідомості.

Коли люди Землі знайдуть божественність у собі й зможуть розпізнавати божественність одне в одному, світ Землі неминуче стане мирним світом у великій гармонії.

І для цього теж понад усе благоговій перед життям, і конче важливо, щоб ти міг рішуче бачити: кожен страх — це ілюзія без жодної суті. (Далі буде)