Епоха добрих людей (частина 2)

(Продовження попереднього)

Якщо трохи спокійно подумати, ви побачите.

Настільки заплутаний світ неможливо врятувати лише появою одного-двох рятівників.

Ми розуміємо це бажання, але світ змінюється з набагато глибшого місця.

Припустімо, з’явився рятівник із надлюдською, неперевершеною силою і змусив усі проблеми світу й сварки людства підкоритися й припинитися.

Як ви думаєте, що сталося б із земним світом після цього?

Чи думаєте ви, що він зміг би перейти до нового світу зі славним, щасливим кінцем?

Так, усе правильно.

Саме так: він повторив би ті самі помилки.

Це не була б справжня зміна.

Якщо самі люди Землі не зміняться, світ Землі ніколи справді не стане кращим.

Із цієї причини зараз у одному куточку земного світу тихо поширюється діяльність, що підтримує відродження божественності, яка перебуває в усьому людстві.

Дивовижне у вас серед усього людства Землі те, що, виконуючи надзвичайно велику роботу, ви зовсім не бажаєте нею хизуватися й присвячуєте себе тому, щоб бути невидимою опорою під підлогою.

Справді добра людина — це та, що завжди може віддавати своє серце й тіло й докладати всієї щирості заради світу й заради інших.

У досьогоднішньому світі, як і нещодавно, коли було забрано життя доктора Тецу Накамури, небагато було прикладів, щоб такий спосіб життя отримував винагороду. Але відтепер усе буде інакше.

Епоха наживи за рахунок інших, яких використовують як сходинки, добігає кінця.

Спосіб життя, який, керуючись інстинктом самозбереження, намагається захистити себе навіть ціною шкоди іншим, більше не спрацює.

Завіса справжньої епохи добрих людей уже піднялася, і в деяких частинах світу почалася епоха божественної любові, правда ж?

У такому світі те, наскільки глибока й широка любов людини, буде цілком пропорційним тому, наскільки вона щаслива.

Добре пам’ятати, що відтепер чим менше в людини своєкорисливості, тим більше вона може жити в непохитному щасті.

Чи зможете ви жити так, як бажаєте, у прийдешню епоху, залежить насамперед від того, чи зможете ви розчинитися й розлитися у великому океані життя й зробити шлях великого океану своїм. Тому практикуйте на ходу, збільшуючи хоча б на хвилину-дві час, коли можете жити божественним серцем як власним.

Тоді незабаром ви зможете правильно бачити божественність, що перебуває в усьому, і жити способом життя, який робить її реальною. (Кінець)