Роздоріжжя сходження: згадаймо спосіб життя в єдності з божественним, що веде до відновлення свідомості

★Роздоріжжя сходження

Здається, я вже колись казав вам про це, але «чи зможете ви повернути всі спогади, які дали окислитися, геть забувши істину, до сяйного стану свідомості самого життя» — це і є вирішальна мить, яка визначає, чи досягнете ви сходження, чи залишитеся в шарах сум’яття.

На цьому поворотному пункті долі (у точці, де майбутнє розгалужується), якщо ви від щирого серця вирішите досягти еволюції свідомості (оберете дорогу, на якій свідомість відновлюється) і проживатимете кожен день у дусі повної вдячності, то зможете вибратися з пастки мурашиного лева дуалістичних уявлень, перейти у світ, де ви лише будуєте сяйне майбутнє й ніколи більше туди не повертаєтеся, і йти життям нового виміру.

І важливе, чого не можна забувати: точка, де майбутнє розгалужується, — це «саме ця теперішня мить, що минає щомиті».

Якщо, добре це знаючи, ви на всі 100% приймете «істину Всесвіту та істину життя» і від цієї миті й далі користуватиметеся своїми думками так, щоб свідомість відновлювалася, то вже від цієї миті ви рухаєтеся до майбутнього, у якому сходження (перехід у вищий вимір) вирішене.

Час зробити цей перший крок — не якась особлива мить (нагода, що трапляється лише зрідка). Цей час настає завжди, у кожну мить, що триває зараз, зараз, зараз, зараз.

Так, усе залежить від того, чи міцно ви тримаєтеся істини саме в цю мить і чи здійснюєте «вибір → рішення → дію».

Тим, що люди думають, говорять і роблять у кожному «тут і тепер», вони досі окислювали або відновлювали світ явищ, і навіть у цю саму мить, незалежно від того, окислює чи відновлює робота їхньої свідомості, можна сказати, що вони творять майбутнє, добре чи погане, своїми теперішніми думками, словами й учинками.

Так, так, саме так. Долю розділяє саме ця теперішня мить, і навіть зараз, коли ви це читаєте, тим, що ви думаєте, говорите й робите, ви творите своє майбутнє й майбутнє Землі, добре чи погане.

★Настанова для того, хто йде дорогою еволюції свідомості

Тут дозвольте передати вам одну важливу настанову.

Що б не трапилося у вашому житті, ніколи несправедливо не ображайтеся ні на кого й ні на що.

Навіть коли вас спіткає подія, якої ви не хотіли, не лякайтеся й не відступайте.

З іншого боку, коли стається щось добре, не захоплюйтеся так, щоб думки злетіли вгору, і не вважайте своє щастя лише заслугою когось чи чогось понад міру, не помічаючи власної сили творити свою долю й дякуючи тільки зовнішнім чинникам. Це теж було б однобічно.

Ваше власне життя, хоч із якими зовнішніми чинниками ви були б пов’язані, у своїй основі створюється вашою власною свідомістю як рушійною силою.

Це правда для кожної людини, без винятку.

★Закон, за яким формується доля

У вашому світі є безліч історій, яких поверхнева свідомість не може збагнути, таких, що змушують думати: «Чому така добра людина потрапила в таке нещастя?» Але важливо не проминути тут ось що: кожна людина у фізичному тілі дійшла до сьогодні, знову й знову народжуючись і помираючи, і пережила незліченні попередні й минулі життя.

І думки, слова й учинки, які вона посилала в якийсь момент за всі ці роки, стали «матеріалом, що формує її майбутню долю», і проявляються в її майбутньому, у цьому житті чи в наступних, як її стосунки, її здоров’я, її зв’язки із суспільством, думки, що щодня й щомиті спадають їй на гадку, і її власні інстинктивні рухи, коли вона несвідомо, під впливом миті думає, говорить або діє.

Що більше це нагромадження минулого відповідає істині, то далі майбутнє цієї людини буде від нещастя й дисгармонії.

З іншого боку, якщо в якийсь момент ваші думки, слова й учинки відхилилися від істини, зерно цієї долі може десь у майбутньому розквітнути, проявитися як доля, якої ваші поверхневі думки не хочуть, а тоді згаснути. Але це не покарання; це очищення, щоб душа могла стати легшою.

Коли причина, створена в минулому, отак виходить на поверхню, то якщо ви не вчепитеся за це явище й не судитимете його як добре чи погане, ця доля більше ніколи не повториться. Але якщо ви не можете змусити себе подумати, що воно зникло, проявившись, і думаєте: «Який же я нещасливий» або «Який важкий світ для життя», то зерно цієї долі знову закарбовується в підсвідомості й колись у майбутньому повертається як доля, що повторює те саме.

Збоку цей стан виглядає як постійні спроби вибратися з пастки мурашиного лева зі сповзанням назад, як постать, що не може добре скористатися творчою силою великої гармонії, яку від початку має життєва енергія.

Те, що людина з такою свідомістю залишається в такому стані, — це також дія закону Всесвіту. Якщо думки, слова й учинки, які ви посилаєте, відповідають істині, вони без жодних перешкод служать великій гармонії всього Всесвіту, а якщо ні, ви вчитеся, повторюючи той самий різновид долі. Але від тієї миті, коли ви це помітите, ви завжди можете вийти.

Навіть так, ті, хто прагне еволюції свідомості, лише тепер нарешті почали згадувати «істину життя» та «істину Всесвіту» і перебувають на етапі, коли минуло всього кілька десятиліть відтоді, як вони почали виправляти свою долю. Тому деяких людей ще чекають нещасливі долі, коли зерна долі (минулі думки, слова й учинки), що застрягли у складках підсвідомості, виходять на поверхню й програються, щоб згаснути.

Навіть у таких випадках, якщо ви зробите свідомість божественної сфери своєю, уся ваша свідомість, і підсвідомість, і свідомий розум, перефарбовується божественною свідомістю, і виправлення вашої долі здійснюється.

Це означає користуватися свідомістю світла, яка шліфує, підносить і поглиблює вас, доки в будь-якому зрізі вашої свідомості ви не знайдете нічого, окрім вібрації божественної сфери. Ваша доля в цілому дедалі більше перефарбовується, тож для вас і людей навколо вас з’являється життя, вільне від нещастя й дисгармонії. Якщо щодня вчитися, як для цього користуватися своїм серцем і тілом, таке життя без нещастя й дисгармонії неодмінно розгорнеться.

★Як вийти з життя в пастці мурашиного лева

На початку я сказав, що якщо ви від щирого серця вирішите досягти еволюції свідомості (оберете дорогу, на якій свідомість відновлюється) і проживатимете кожен день у дусі повної вдячності, то зможете вибратися з пастки мурашиного лева дуалістичних уявлень і йти життям, у якому лише будуєте сяйне майбутнє й ніколи більше туди не повертаєтеся. Але вибратися з пастки мурашиного лева тут не означає відчайдушно видиратися нагору, щоб утекти.

Це місце легко зрозуміти неправильно, тож скажу ще раз. Це «історія про перестрибування на трапеції свідомості», яку я колись надіслав до вашої свідомості як натхнення, працюючи разом із вашим Вищим Я. Якщо ви від щирого серця вирішите й перестрибнете до свідомості божественної сфери, світ, який ви сприймаєте, повністю зміниться в одну мить.

Це і є вихід із пастки мурашиного лева дуалістичних уявлень.

Іншими словами, час, потрібний, щоб вийти з пастки мурашиного лева, — одна мить.

Що стається, коли ваша свідомість отак випускається з вібраційної сфери дуалістичних уявлень? Те, що досі здавалося неможливим, починає здаватися природно можливим, і саме тому, що воно так здається, приходить у рух безмежна мудрість, і ви можете відкрити свою долю. Ви бачите живо й ясно божественність людей, яких не любили. І ви можете як щось само собою зрозуміле охопити поглядом згори: стосунки між людьми, іншими живими істотами й великою природою, між Землею та зірками Всесвіту, — ніщо з цього не існує окремо; усе є єдиним, народженим з єдиного джерела Великого життя.

★Сходження — це стан єдності з божественним

Це життя в стані, який релігії Землі називають «єдністю божественного і власного я».

Це і є наш світ.

У нашому світі божественність і поверхнева свідомість зовсім не розділені. Те, що сама божественність є тобою самим, — це природне усвідомлення кожного, і немає жодної людини, яка б у цьому сумнівалася.

Тож жити в стані духу єдності з божественним — зовсім нічого особливого.

На колишній Землі, до зміни зірки-жерця, імовірність того, що людина еволюціонує до стану єдності з божественним, становила приблизно одну на мільярди чи на трильйони. Але на сьогоднішній Землі, де завдяки змінам у русі Всесвіту просувається одухотворення, досить людині прагнути еволюції свідомості, і вона може за дуже короткий час згадати стан єдності з божественним і жити ним.

Тож тепер усе залежить лише від того, чи хочете ви згадати цей факт, чи ні, і чи думаєте ви, що зможете це зробити, чи ні.

Багато людей, які ще не пробудилися до істини життя, знову й знову обирають не ставати єдиними з божественним на поворотних пунктах долі, що настають щомиті. Але на багатьох зірках Всесвіту вже є незліченні люди, які еволюціонували до стану єдності з божественним і беруть участь у творенні Всесвіту великим серцем Всесвіту.

Дехто на Землі починає згадувати, але більшість людських думок на Землі навіть не уявляє, що таке існує.

★Очі, якими ми дивимося на вас

Є приказка: «Жаба в колодязі нічого не знає про великий океан», правда ж?

Багато людей Землі ще на етапі, коли дивляться на небо зсередини колодязя. Є багато тих, хто заперечує: «Це неможливо, це маячня», той факт, що людські істоти, повторюючи переродження, збирають свої розсіяні частини у велику посудину й повертаються до «джерела життя», картини пазла, яка була завершена від самого початку, і навіть те, що велике суспільство Всесвіту справді існує.

Але ми спостерігали весь процес, яким людство Землі дійшло до свого нинішнього становища, так само, як спостерігають, як дитина народжується й виростає в дорослого, і ми також знаємо сяйних вас тих часів, коли ви працювали з нами на зірці, перш ніж прийти на Землю. Тож навіть якщо деякі люди на Землі мають свідомість «жаби в колодязі», ми ніколи б не стали насміхатися з них.

Як мені передати наші почуття до вас?

Гм… чи зрозуміли б ви, якби я сказав «молодші брати й сестри»?

Наприклад, бувають сім’ї, де вам близько п’ятнадцяти, а у вас є братик чи сестричка років трьох, правда ж?

Це приблизно так.

А крім того, оскільки ми спостерігали, як ви знову й знову починаєте з немовляти відтоді, як прийшли на Землю й геть забули істину життя, то подекуди ми дивимося на вас і з почуттями батьків.

Але лишилося зовсім небагато днів, коли ми дивитимемося на вас такими очима.

Бо ваша велика еволюція нарешті зовсім близько.

★Час повернутися до істини життя, яка була від самого початку

Так само, як людські діти миттю виростають у дорослих, на сьогоднішній Землі, де просувається одухотворення, настане час, коли нагромаджені труднощі минулих життів розквітнуть, люди всі разом еволюціонують у свідомості й багато божественних людей (справжніх людей), єдиних із божественним, народяться одним махом.

Ті, у кого є діти, зрозуміють: поки ви їх виховуєте, особливо в ті роки, коли вони потребують стільки турботи, цей час здається дуже важким і сповненим труднощів. Але щойно він минув, виявляється, що він промайнув миттю, час пролетів в одну мить, і ви з теплом озираєтеся на ті дні, бачачи себе, зрілого, і своїх дорослих дітей тут і тепер, правда ж?

Так само маленька дитина, не вища за мамин пояс, незчуєшся, як виростає приблизно до зросту батьків і стає членом суспільства в розквіті працездатних років, правда ж?

Ви, людство Землі, живете саме в такий час просто зараз.

Наостанок, повертаючись до початку: якщо ви продовжуватимете користуватися своєю свідомістю так, щоб відновлювати окислені спогади й думки, колись лише свідомість, яка вже зовсім не окислюється, проходитиме крізь небо в глибині вашого серця й землю вашого фізичного тіла та розуму, і ви зможете відродитися як справжня людина (божественна людина), єдина з божественним.

Так неодмінно станеться.

Бо ви були справжніми людьми (божественними людьми) від самого початку. Це не те, що хтось, ким ви не є, тепер через силу намагається ним стати.