Щоб жити, спираючись на справжню любов – 2
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
Справжня любов і фальшива любов
Божественність, яку людство має споконвіку, має багато рис, але ніщо так не піддається суб’єктивності, як любов.
Це означає, що між «зацикленостями й припущеннями» кожної людини та «справжньою любов’ю» є дуже сильна спорідненість.
Багато людей переконані, що нав’язувати іншим свою себелюбну зручність і прив’язаність — це любов, і живуть із настроєм, що стоїть спиною до спини з тривогою, гнівом, заздрістю й образою, які вони відчувають, коли ці почуття не здійснюються.
Це означає, що зі зворотного боку «Ти мені подобаєшся!» є «Ти мені не подобаєшся!», яке легко може перевернутися, і що коли все йде не так, як хочеться, там лежить почуття, яке забирає сказане: «Я більше не можу тебе любити», мало не раніше, ніж слова «Я тебе люблю» злетіли з вуст.
Чи можеш ти заявити, що слова «Я тебе люблю», які посилаєш тому, кого любиш, — це почуття, яке абсолютно ніколи не зміниться, хоч що сталося б?
Якщо можеш заявити, будь ласка, тримайся цього.
Якщо не можеш, чесно подивися на рухи свого серця, чітко побач: «Ось приблизно де нині мій рівень свідомості», і продовжуй шліфувати й підносити себе.
Якщо ти справді від щирого серця прагнеш еволюції свідомості, відпусти «власний інтерес, що видає себе за любов», і всім, що маєш, оновлюй рух думки щомиті на щось наповнене світлом, щоб жити божественною свідомістю, що спирається на справжню (божественну) любов.
Стандартна свідомість нової епохи
Любов — це не лише почуття, що розквітають між чоловіками й жінками.
Навколо тебе теж багато людей, яких можна любити, незалежно від віку чи статі, правда ж?
У щоденному житті, проведеному в спілкуванні з такими людьми, з якими рухами думки ти живеш кожен день?
Саме це ти й маєш свідомо спостерігати.
Коли робиш це, намагання робити це думками, прилиплими до фізичного тіла, не спрацює, тож, як я завжди кажу, добре помістити свідомість щонайменше на один вимір вище й дивитися на свої фізичні думки звідти.
Це також означає дивитися на себе на рівні, рівному свідомості духа-охоронця (свідомості духовного тіла).
Як первинна свідомість, що створила Всесвіт, розділила себе на того, хто бачить, і того, кого бачать, так і людина споконвіку має «свідомість, що бачить» і «свідомість, яку бачать».
Люди, які забули це, почали вірити, що фізичні думки на боці «свідомості, яку бачать», є «свідомістю, що бачить», і забули, що вони є «свідомістю, яку бачать».
Але нині наближається день, коли ти попрощаєшся з цими днями непорозуміння.
Незабаром ми можемо ввійти в етап, коли зі старими звичними думками буде легше відчувати, що життя важке. Але все гаразд; тобі лише потрібно потроху готуватися вже зараз.
Це тому, що власні частоти всіх духовних і матеріальних вібрацій, що оточують Землю, увійдуть у цілком духовний вимір.
Починати спочатку після того, як це станеться, досить важко, тому я й продовжую говорити про стандартну свідомість нової епохи.
Звісно, за допомогою пристрою налаштування вібрацій, створеного науковою силою, яку використовують на зірках, що стали цивілізаціями божеств, легко було б створити людину, яка не могла б думати негативно, навіть якби намагалася, але тоді справжня сила душі цієї людини цьому не відповідала б, тож їй довелося б потім проходити уроки життя, що рівнозначні додатковим заняттям.
Звісно, до тебе це прямого стосунку не має.
(Далі буде)
