Зірки живі

Багато людей на Землі вирішили, що існування, яке зветься зіркою, — це «річ», «матерія», і дивляться на зірки, цілком у цьому переконані, правда ж?
Поки що дозвольте мені лише сказати вам, що «день, коли цей спосіб мислення буде значно переписано, близько».

Усі планети й усі нерухомі зірки — живі істоти зі свідомістю.

Незабаром настане час, коли ми покажемо себе у світі ваших п’яти чуттів.
І коли істина життя й закони Всесвіту будуть розкриті, люди Землі змінять своє мислення й докорінно поставлять свій спосіб життя на колію космічного закону.

Саме тоді це станеться.
Саме тоді здоровий глузд світу Всесвіту стане здоровим глуздом Землі.

Усі зірки живі.
Можна також сказати, що свідомість зірки — це великий старший із космічного людства.

Я маю на увазі, що кожен, хто випустився з досвіду бути окремою людиною, починає жити як божество.

Дехто переживає становище духа-провідника, духа-охоронця чи божества-охоронця для людей, які є його молодшими, а дехто бере на себе роль подорожувати від зірки до зірки, еволюціонуючи нерозвинені зірки.

Дехто переживає досвід бути божеством, яке керує світом природи чи світом тварин і рослин.

Божества, які отак пережили всілякі становища на багатьох планетах, починають відповідати за свідомість планети.

Божества, які випустилися зі свідомості планети, починають відповідати за свідомість нерухомої зірки.

Галактики мають вкладену структуру, тож якщо дивитися з планети в наймолодшій галактиці, є материнська галактика, що містить цю галактику, а якщо дивитися з материнської галактики, є прабатьківська галактика, що містить її.

Якщо дивитися з прабатьківської галактики, є ще давніша галактика, що містить її, і так далі. Якщо розглядати весь Всесвіт у стосунках батьків і дітей, галактики існують із глибиною в тисячі ступенів, ведучи до центру великого Всесвіту.

Те, що люди від початку є священними істотами, також є частиною подорожі повернення до великої космічної свідомості, що тримає в собі все творіння Всесвіту.

Ви і я від початку були самим Всесвітом.
Це означає, що поводитися так, ніби «є щось інше, крім мене», — не більш ніж реагування на ілюзії, галюцинації й примарні голоси.

Те, що лежить за шліфуванням, поглибленням, піднесенням і розширенням власної священності, — це свідомість, у якій ви самі як сам Всесвіт охоплюєте все, живучи.

Усе завжди було мною.
Для кожного настане день, коли він зможе так подумати.

Тоді, будучи самою Землею, ви ясно усвідомите той факт, що природа, усі живі істоти й усе людство були вами самими.