Повернімося додому, у дім життя – 5

(Продовження попереднього разу)

Що приводить до існування світ явищ: що насправді хотів передати Будда

«Інші існують. Але насправді їх немає.
Є лише моя власна свідомість».

Про того, хто може кивнути на це, можна сказати, що він уже здобув просвітлення щодо принципу світу, який проходить через усі виміри.

Для тих, хто не розуміє, скажу м’якше, словами, трохи ближчими до фізичного серця.

Готові?

«Хоч би що думали, говорили чи робили інші, це мені не заважає.
Адже ніщо із цього жодним чином не порушує моєї сутнісної природи.
Тому можна сказати, що „інших немає“.
Є лише почуття, які я відчув і якими відгукнувся в інших, і образ, який я намалював „Світлом життя“ про те, яким хочу бути.
Отже, мій світ твориться мною».

Той, хто може так думати, — це той, хто в епоху божественної цивілізації, що незабаром зійде на землю, може вільно використовувати силу життя й творити блискучу долю.

Людей, які нині можуть проголосити: «Мені байдуже, що думають, що говорять чи що роблять інші», може бути небагато.

Це тому, що багато людей зрештою передає владу над власною свідомістю іншим.

Чи розумієте ви, що означає «передавати владу над власною свідомістю іншим»?

Це образ того, хто перекладає «відповідальність виробника» за власну долю на інших і відмовляється від власної відповідальності.

Маючи цей факт на увазі, погляньте навколо, на світ, зокрема й на себе.

Як об’єктивний факт, є багато людей, організацій і країн, що зрештою залишають відповідальність за творення своєї долі на інших, чи не так?

Це ніби нехтувати власною кулінарною вправністю й звинувачувати іншого: «Якщо вам здається, що приготована мною їжа несмачна, то це щось не так із вашим язиком».

Навіть якби, намагаючись узяти гору таким нерозумним шляхом, усе пішло так, як ви хотіли, це ніби позичити гроші в лихваря, щоб робити що заманеться, тож потім вам доведеться потроху їх повертати.

Кажуть, піднесення й занепад — такий шлях світу, правда ж? Ось що це означає.

Це те, «що відбувається, коли рівень свідомості міцно прилип до фізичного тіла», і це не має нічого спільного з людьми, що живуть, виражаючи у фізичному тілі свідомість духовного й божественного тіла.

Бачити факти як факти

Тож вам нема чого боятися.

Ваше серце прямо пов’язане з джерелом життя, і хоча спогади часом вас захоплюють, ви швидко повертаєтеся до серця, спрямованого на сутність життя.

Перед вами, такими, як ви є, лежить майбутнє, сповнене творчості, що робить усе можливим.

Якщо ви можете бачити факти просто як факти, не домішуючи емоцій, можна сказати, що ваша свідомість стоїть на погляді з висоти пташиного польоту.

Як я казав раніше, це означає повернутися до себе у вимірі на рівень вище, у глибшому вимірі, і жити, виражаючи це.

Дім життя лежить на кілька етапів глибше, але якщо так жити, повернення до себе, що є самим життям, — лише питання часу.

Тож вам просто треба вправлятися в тому, щоб природно усвідомлювати величезну силу життя й виражати її.

Для цього добре вправлятися, щоб розслаблене дихання й серце повної вдячності стали вашим стандартним спорядженням.

Якщо ви це робите, божественність природно просочуватиметься з глибини вашого серця, навіть без спроб її видобути.

Бачити факти об’єктивно як факти — це не лише про стан цього світу; найкраще дивитися насамперед на реальність власного серця, тож не забувайте про це.

Бо, як я казав багато разів, думки, що чіпляються й збурюються через світ поза вашим тілом, просто виражають ваші стосунки із собою.

Коли всередині лад, серце людини більше не збурюють інші чи світ.

Тож коли ваші емоції збурені, просто думайте, що причина в тому, що люди всередині вас не в гармонії.

І дивіться на цей факт.

Якщо ви отак збудуєте світ гармонії у своєму внутрішньому Всесвіті, то станете посланцем, що несе мир у цей світ, зі свідомістю, яка повернулася додому, у дім життя.

(Кінець)