Попливімо в потоці вічного життя (5)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
★Щоб Земля не стала затонулим кораблем Всесвіту
Як я щойно сказав, щоб Земля не стала кораблем, що тоне, усім просто треба об’єднатися й викачати з корабля морську воду, яка потрапила всередину й там зібралася (насправді це брудна вода (думки) людства, що забуло сутність життя), правда?
А якщо причина занурення — надто важкий вантаж (думки), треба просто викинути непотрібний вантаж за борт, правда?
Місце, куди ви це викачуєте чи викидаєте, — це «великий океан життя», що простягається за бортом (усередині світла життя, яке простягається безмежно).
Це місце схоже на безмежний очисний пристрій, де, на відміну від морів матеріального світу, скинуте не осідає на дно й не забруднює море, а брудна вода (людські думки), викинута з корабля, не забруднює морську воду.
Якщо робити це далі, не здаючись, космічний корабель Земля, що несе людство Землі, неодмінно вирівняється й зможе продовжити своє плавання в майбутнє.
★Як будівельники тунелів заради розвитку земної сфери
Можливо, я вже казав вам про це, але можна сказати й так.
Земля в теперішньому становищі тому, що для розвитку земної сфери ми вирили під землею тунелі й на якийсь час самі стали будівельниками тунелів, копаючи тунелі світла, вкриті багнюкою…
А коли тунелі світла буде прокопано й на Землі, усі зможуть згадати, що їхнє життя — це вічне життя і що вони були мандрівниками, які подорожували Всесвітом, освоюючи зірки.
Ця подорож така глибока, така дуже глибока, широка, широка, безкрайньо широка, що одним словом не скажеш, що це таке.
★Щоб у земній сфері розцвіла вічна квітка
Так, можна сказати й так.
Ви, хто живе на Землі, — «вчені життя», які вдень і вночі досліджують, як укорінити й виростити на Землі вічну квітку, що ніколи не в’яне.
Ця вічна квітка — ваша власна божественність.
Якщо божественність не явлена, квітка, що розцвіла, швидко в’яне й не може показати там силу сутності життя, правда?
Якщо ви можете явити божественність у своєму серці й тілі на землі, будь-хто може розквітнути вічною квіткою, що ніколи не в’яне, — самим своїм існуванням.
Ця вічна квітка — проявлений вигляд самого вічного життя.
★Велика ріка життя та її єдина крапля
Вічне життя — це «велика ріка життя, що тече безкінечно».
А людство можна порівняти з кожною краплею води цієї великої ріки.
Вода падає з неба на землю дощем, збирається в ріки й струмки, утворює потік і стікається у великий океан, правда?
Частина океанської води випаровується й повертається на небо, а потім знову сходить із неба на землю дощовою водою.
Тож можна сказати, що вічне життя схоже на воду.
Коли ти прагнеш еволюції свідомості, гасиш его й повертаєшся до справжнього Я, твоє серце починає обертатися в потоці вічного життя як чиста вода без каламуті й домішок.
Насправді так було від самого початку. Просто ти трохи зійшов з дороги на Землі, став (повірив, що став) водою брудної канави й мало не осів на дно.
★Усі живуть у потоці вічного життя
І навіть ті, хто обирає шлях повторного навчання на іншій зірці, якщо дивитися здалеку, живуть у потоці вічного життя, тож турбуватися нема про що.
Кожна людина неодмінно має божество-охоронця, яке оберігає її, спрямовуючи її життя.
Щойно ти згадаєш цю істину, від сьогодні ти вже «крапля великої ріки життя», що проявляє вічність життя у власному існуванні й живе з сяйним життям.
Просто сприйняття твоєї поверхневої свідомості ще за цим не встигло.
Згадавши таким чином, що людське життя — це вічне життя, треба лише скинути всі турботи й сумніви та просто жити, даючи «вічному життю» сяяти в земній сфері.
Поки ти пам’ятаєш про вічне життя, уся тривога й страх зникають, і хоч що відбувається у світі перед твоїми очима, ти можеш проводити дні зі світлим серцем, не здаючись.
І поки ти отак пливеш у потоці вічного життя, у майбутньому немає нічого, крім безмежної еволюції.
Бо настане день, коли навіть ті, хто ще не помітив істини, пройдуть дорогою, якою пройшов ти, живучи так само. (Кінець)
