Особливості свідомості, безпосередньо пов’язаної зі священним ~ Як повернути кермо від «життя не так, як бажали, але саме так, як думали» до «життя саме так, як уявляли» ~ 1
Опубліковано Оновлено
Особливість свідомості, безпосередньо пов’язаної зі священним, полягає в тому, що такий «намір» безпосередньо пов’язаний із «дією».
«Хотілося б мені зробити ____».
«Хочу здобути кваліфікацію ____».
«Хочу опанувати ____».
«Хочу зробити ____ чимось міцним».
Коли в повсякденному житті виникає думка, спрямована вперед, особливість людей, у яких вона здійснюється, полягає в тому, що між уявленим наміром і дією немає розриву.
Однак у випадках, коли людина стоїть на мисленні, заснованому на колишньому погляді на людину, вона несвідомо віддає власну владу кармічним діям думок, як-от гальмує «намір», який є першою інтуїцією, або перевертає його й зафарбовує іншими ідеями, і спрямована вперед «дія» згасає.
Тоді «намір», проблиск натхнення, безпосередньо пов’язаний зі священним, утрачає блиск, а поки ви далі мучитеся над цим, у серці накопичується карма.
Що означає накопичення карми в цьому разі? Це означає, що рештки думок, які не згоріли повністю, збираються в серці, а випаровуючись із часом, зрештою піднімаються в небо серця й висять там темними хмарами, що затуляють світло життя.
Так люди й далі ходили колами у вирах долі, яка ніяк не йде так, як вони бажають.
Озираючись на своє життя, люди часто нарікають: «Вийшло не так, як я думав».
Але коли спокійно простежити факти й поміркувати, ви побачите, що йшли життям саме так, як думали.
Як часто кажуть, для багатьох людей життя — це «життя, яке, може, й не таке, як бажалося, але саме таке, як думалося».
То який же це стан — «життя не так, як бажали, але саме так, як думали»?
Прямо поглянувши на це й прийнявши, ви можете повернути кермо на курс життя саме так, як уявляли.
Щоб пізнати це, насамперед спостерігайте, що ви усвідомлюєте як «природне».
Чому це добре? Бо долю людини формує її власне природне усвідомлення.
«Неможливо». «Нічого не вийде». «Звісно, я не можу». «Ще зарано».
Негативні звички мислення, цілком призвичаєні заперечувати численні безмежні сили людини, на кожному кроці застосовують до себе такі гальма й заважають власній еволюції та зростанню.
Нині саме слушний час вийти за межі «звички думати самообмежувально».
Оновіть своє природне усвідомлення того, що ви вважаєте «природним».
(Далі буде)
