Вихід за межі расової й етнічної дискримінації

★Вихід за межі расизму

Серед різних народів і націй досі є глибоко вкорінені ідеології: націоналізм того роду, який називають ультраправим, настанова «моя країна понад усе», що відкидає інші народи або ставиться до них як до ворогів, а в найгіршому випадку — расистські ідеології, які дивляться на інших як на паразитів-шкідників.

Хоч як вправно це сказано, не піддавайтеся жодному напрямку думки, що розпалює зверхність власного народу чи країни й намагається силою підкорити інші народи чи країни.

Жоден народ не є вищим чи нижчим, правим чи неправим.

Які б нещасливі події не траплялися між народами десь на Землі колись у минулому.

Є лише різниця в ролях.

Люди, які намагаються триматися на відстані від інших країн та інших народів, ще цього не усвідомили.

Давайте подумаємо… Спробуйте уявити кожен народ, що живе на Землі, і людей, які до нього належать, як клітини різних частин людського тіла.

Припустімо, клітини очного яблука й клітини підошви ворогують між собою.

Якби клітини підошви вважали клітини очного яблука ворогами, сказали: «Осліпімо того типа», — і справді зробили це, а тіло втратило зір, воно не могло б іти, куди хоче, і пан Підошва теж мав би клопіт, чи не так?

І навпаки, якби пан Очне Яблуко напав на пана Підошву й тіло більше не могло б ходити, клопіт мало б усе тіло, чи не так?

Ворожнеча між народами в земному світі точнісенько така сама. Насправді це дуже сумна сімейна сварка.

★Людство — це одне життя, що становить світ зірки

Колись існувало щось на кшталт гасла: «Світ — одна сім’я, і все людство — брати й сестри». Але насправді це значно більше, ніж братерство: у тілі зірки ви — «одне життя».

Кожна раса й кожен народ — це одна з клітин, що становлять земний світ.

Саме тому в процесі досягнення повного миру важливо, щоб кожна людина мала таку широту свідомості, яка визнає й поважає відмінності одне одного.

Зрештою, кожна позиція має власний спосіб бачити речі — вірніше, власний спосіб того, як речі виглядають, — чи не так?

Справжнє призначення людей — поважати ці відмінності, шанувати одне одного, бути вдячними за те, що можна працювати як частина цілого, і трудитися разом у співпраці.

Ми хотіли б докладно пояснити, як кожен окремий випадок став таким, яким є сьогодні, і як він розвиватиметься далі, але це зайняло б багато часу, тож ми пропустимо це й дамо вам лише висновок: нинішні непорозуміння й ворожнеча між народами зрештою зникнуть, коли весь земний світ одухотвориться.

Щоб створити кращий світ, замість того щоб усім дивитися лише в минуле й затримувати там думки, добре дивитися в майбутнє, узятися за руки й жити разом у дусі служіння цілому, використовуючи власні сильні сторони.

Хоч би якими песимістичними щодо майбутнього вас робили спогади, вкорінені в минулому, це неодмінно можна зробити.

Бо все людство носить у собі божественність.

Не втрачайте цієї надії з очей.

Надія — це світло, а світло — це божественність.

Без божественності люди не могли б існувати й миті.

Те, що ця божественність підтримує їхнє життя, означає, що кожна людина має підставу для існування.

Тож добре бачити лише божественність як справжню природу людства, а всі слова й учинки, що втратили з очей цю сутність, бачити як те, що зникає.

Бо ті, хто так живе, неодмінно знайдуть іскру божественності в кожному й можуть жити в гармонії з усіма.